Сьогодні «несподівано» з'ясувалося, що в українських містах стоять пам'ятники радянським спецопераціям, які в народі часто називають пам'ятниками афганцям. І місцева влада часто-густо носить туди квіточки на «День вшанування учасників бойових дій на території інших держав» (запроваджений Кучмою 2004 року). Тобто вшановує учасників спецоперацій радянської держави.
В Запоріжжі наприклад відповідний пам'ятник називається Пам'ятник Воїнам-Інтернаціоналістам, і на ньому написано: «воинам, погибшим в Афганистане и локальних войнах зарубежом» (російською мовою).
Знести подібні пам'ятники «руського міра» в Україні буде навіть складніше, ніж знести пам'ятники умовним Ватутіну чи Катерині, бо ті постаті від нас набагато далі в часі , та нікому направду не потрібні, і навіть Пушкін чужий на цій землі.
А от пам'ятники кремлівським СВО помилково сприймаються як пам'ятники нашим солдатам.
Щоб так не було, доведеться провести велику роботу. Нарешті доведеться говорити про відповідальність за Афганістан, назвати окупантами своїх рідних (це дуже тяжко, і щодо живих, і щодо загиблих) , а потім зрозуміти що в умовах окупації власної країни по-іншому й бути не могло , адже окупована країна не може не воювати за чужі інтереси. Тож потім треба буде прийняти закон про радянську окупацію, де прописати спадковість України від УНР та вже в деталях в тому числі визнати необхідність очищення наших міст від подібних пам'ятників. Лише тоді нарешті можна буде ті пам'ятники демонтувати. Якось так.
