Деколонізація. Що можуть зробити медіа і держава. Дискусія за участі В'ятровича.

1. Коли імперія не може утримувати колонії силовим шляхом, то вона все одно продовжуватиме окупацію у сфері історичної пам'яті, медіа та культури.

2.Все що зближає нас з РФ з часом буде використано РФ проти нас (В'ятрович)

3. ЗМІ, а також звичайні люди, часто відтворюють колоніальні наративи. Це проявляється, наприклад, у використанні спільних з імперією термінів: «пострадянський простір» , «колишні члени соцтабору» , Білорусія та Молдавія (замість Білорусь та Молдова) , велика вітчизняна війна.

4. Все це призводить до можливості відтворення цього колоніального простору в майбутньому як нової імперії.

5.Проблеми Донбасу не є унікальними, або лише його проблемами, але вони проявились яскравіше через більш концентрований вплив РФ.

6. Дві основи колоніального радянського наративу: 1) зачищена історична пам'ять і саме над її відновленням треба працювати 2) втрата бачення майбутнього і відповідно заміна його на ретроспективу, у звязку з руйнацією колоніального минулого і відсутності зрозумілої перспективи. Відповідно треба дати картинку майбутнього.

7. Роль медіа в процесі деокупації має бути визначальною. А що може зробити в цьому напрямку державна політика?

8. Держава може робити законодавчі рішення у випадку, коли з'являється суспільний запит. (В'ятрович, і далі теж)

9. Звільнення від колоніального минулого почалось з декомунізації, і має продовжуватися далі як антиімперське.

10. Що є імперська спадщина? Пушкін, Лермонтов, Суворов та інші на вулицях наших міст — це теж імперський наратив. Наявність цих топонімів підтверджують спільність культурного простору, тези «ми один народ» .

11.Важко дати відповідь, що робити з цими назвами. Але у Львові вулицю Лермонтова перейменували на вулицю Джохара Дудаєва. І це приклад симетричної відповіді.

12.Принаймні треба зрозуміти, що топоніми, повязані з військово-політичним керівництвом Російської імперії, мають бути перейменовані. І вже точно Кіровоград не має стати Єлізаветградом.

13.Важливо попередити суспільство, що означає продовжувати жити у російському просторі. Це як попердження про загрозу раку на пачці сигарет.

14. Частиною деокупації є системна державна підтримка української мови. Нам в цьому жодна інша держава не союзник. Адже з Малоросією мати справу легше.

15. Ми маємо створювати та повертати власні наративи, створювати свої цінності. Так ми стаємо господарями на своїй землі.