Цей текст я написала ще 20.09.2020. Але не опублікувала. Бо подумала, що не маю права критикувати 4500 запоріжців за еко-мітинг без політики, коли я особисто взагалі прийняла рішення виїхати з Запоріжжя замість умовного еко-мітинга. І загалом так воно і є. Втім сьогодні мені трапилась соціологія, де вказано, що від 56 до 73% (!) запоріжців збираються голосувати за чинного мера Буряка.

_______

Вчора у Запоріжжі був екологічний мітинг #маюправодихати, на який вийшло приблизно 4500 людей. І це чудово, бо в Запоріжжі з екологією жах.

Але мітинг був без політики, принаймні так було оголошено. І це для мене не зрозуміло. Бо не ясно, яка політична сила /чи постать має зробити екологію своїм порядком денним і відповідно впроваджувати щось конкретне для покращення існуючого стану речей. Вимагати цих змін на мітингу у теперішньої влади — це добре, але системно формувати нормальну владу — краще.

Я поїхала з Запоріжжя саме через екологію. Але правильніше сказати, що я поїхала через те, що ніяких змін на найближчі роки я не прогнозувала, а дихати треба було вже тут і зараз.

Рішення про переїзд я прийняла в день оголошення Буряка (на той момент він був головний інженер головного завода забруднювача) переможцем на виборах мера Запоріжжя. Бо я вважаю екологію політичним питанням. І від цієї політики, при всьому бажанні, неможливо сховатися за зачиненими вікнами власної квартири.

Відповідно чергове рішення про те, чим дихати у Запоріжжі, виборці приймуть 25 жовтня виборчих дільницях. Хочу вірити що цього разу зміни будуть можливі.

______

Ссилка на великий передвиборчій матеріал по Запоріжжю від Радіо свобода тут.

А вимоги, які озвучили запоріжці на еко-мітингу, тут