Одні дивилися в інстаграмі блогерів «голодної туси» і схожих на них. Дивилися, дивилися і взагалі провтикали, що живуть в Україні, що в Україні війна, що світ трохи більший за «красіво пожрать, красіво сфоткатися, красіво покупатися в басейні і красіво покачать дупу в спортзалі» . Під лозунг «всім добра», від якого несе несправжністю за кілометр, вони опинилися у такому собі ізольованому всесвіті рожевих поні. І обрали нам Зеленського.
Інші читали групи в вайбері, читали та лайкали лайно-помийки з російською пропагандою у фейсбуці, отримували «новини» з мемчиків та приколів 95 квартал, і просто тягнули до рота будь-яку каку. Дізнатися, що відбувається в країні насправді вони могли б з новин ЗМІ, але це виявилося заскладно, адже ще нікому не вдавалося змусити людей думати. Тому вони теж обрали нам Зеленського.
Ще одні слухали Бутусова, Касьянова, Скрипіна та решту їм подібних, а також недорогеньких журналістів, які розносили фейсбуком Зраду (ТМ). В Королівстві кривих дзеркал не існувало перемог, всі перемоги перетворювалися на зраду, а всі навіть дрібні провтики роздувалися до масштабів останньої битви добра зі злом. Гучні гасла замінили логіку і факти, і в результаті люди щиро повірили, що єдиний спосіб виграти — це обрати нам Зеленського.
Ще одні слухали Гордона, Комаровського, Лещенко, Арестовіча, усілякі інститути чужого майбутнього, які за невеликі гроші або трохи більші обіцянки розповідали народу як буде солодко жити, коли в їхньому житті більше не буде Рошена. Королівство кривих дзеркал разросталося, аж поки не підмінило собою реальність, у якій одурманені виборці обрали нам Зеленського. Потім частина цих діячів заявила, що вони «лохі» і невдовзі будуть агітувати вже за інші «нові ліцца» до наступних виборів.
Інші слухали платних борців за все хороше типу Гончарука, Вакарчука та «білих пальт». І їм захотілося світлої і чистої любові (закреслено) політики. Такої, щоб усе у ній було прекрасно, і без договорняків, і без бруду, і взагалі щоб політика була без політики, і навіть без досвіду політики. Ці люди одразу зрозуміли, хто найкраще відповідає їхнім очікуванням і обрали нам Зеленського.
А, ну і останні взагалі дивилися телевізор. Там їм Шустер, Мосійчук та Влащенко синхронно розповіли як все погано зараз, і як буде добре потім. Виявилося, що вони казали правду. В олігархів Ахметова, Фірташа, Коломойського, Пінчука та Новінського все було погано, і стало добре лише тоді, як простий народ обрав нам Зеленського.
Деякі ще дослухалися до вічних революціонерів Парасюка, Соболєва, Саакашвілі і схожих персонажів. І щиро кивали головою на проповіді, що якщо їм щось не сподобається у їхньому новому виборі, то вони запросто влаштують Майдан і відправлять Зеленського слідом за Януковичем. Втім ціна Майдана може їм не сподобатися. Але хто ж про таке думає заздалегідь.
