А давайте поговоримо про мир. Як ми всі вже знаємо, для того, аби наступив мир, треба просто перестати стріляти, за це голосували люди, ось це ось все. Оміряне щастя прийшло 20 травня 2019 року. За два місяці 18 липня 2019 року змі повідомили про впровадження практики «припинити стріляти» у життя та персональну відповідальність наших бійців за відкриття вогню. Потім були відведення військ у Станиці Луганській, Золотому, Петрівському. І зустріч Зеленского з Путіним на нормандському самміті. Та чи наступив мир?
Втрати за 2018 рік 135 осіб, в середньому за місяць приблизно 11осіб. Вибачайте, що я рахую чужі життя в середньому, але порівняння це вже математика.
Втрати за 2019 рік 110 осіб, в середньому 9 осіб. До інавгурації Зеленського майже 8 осіб, після інавгурації Зеленського майже 10 осіб щомісяця.
За перші 20 днів нового 2020 року — 11 загиблих.
Тобто загиблих менше не стає. Можливо, по телевізору чи в группах підтримки Зеленского про це не розказують, а сам головнокомандувач не знімає про це ролики і навіть заявляє, що обстрілів стало менше. Але факт такий: ворог як вбивав так і вбиває наших військових. Ворогу плювати на поступки, на переговори та домовленості. Зеленский наказав відвести війська, віддав частину територій, які раніше відвойовувала наша армія, а загиблих менше не стало, в тому числі є загиблі в місцях відведення військ.
Питання: чи не здається вам, що це не схоже на обіцяний мир?
І в цьому місці нам треба бути уважними. Адже влада почала робити вигляд, що мир таки наступив, що перемир'я працює, і відповідно вести розмови про пенсії на окупованих територіях, про вибори, про інтеграцію. А для цього немає жодних підстав. Суспільство має бути проінформовано про реальний стан справ на фронті, а не перебувати у сконструйованій віртуальній кліповій реальності, де мир вже наступив.
