Отже, знайомтесь, хто ще не познайомився. Живе в нас Олександр Гогілашвілі — хам, викрадач людей, виходець з РФ та заступник міністра внутрішніх справ України.
Як людині вдалося поєднати в собі такі, начебто, взаємовиключні риси?
А про це я розповім нижче.
Вже багато хто бачив відео, на якому Гогілашвілі рветься через блокпост на Донеччині та поводиться із військовослужбовцями на ньому так, як прийнято в Російській Федерації. Себто, звертається до них російською, бичить, хамить, стверджує, що вони мають його знати в обличчя та боятися — бо ж не просто худоба на самовипасі, а ціле замміністра — та обіцяє розібратися та помститися.
Така поведінка стає зрозумілою та природньою, якщо знати, хто такий пан Гогілашвілі, звідки він виник в нашому житті і під ким ходить.
Пан Гогілашвілі приїхав до нас із Російської Федерації, зі славетного міста Ростову. І вже у вересні 2019-го року пан Гогілашвілі став статечною людиною, заступником міністра внутрішніх справ.
На той момент він:
- не вмів розмовляти державною мовою (і досі не вміє),
- не мав вищої освіти (згодом швиденько надибав два українські дипломи, що дуже цікаво з огляду на попередній пункт),
- жодного дня не працював в правоохоронних органах.
Також, якщо вірити документу, опублікованому екс-нардепом Бориславом Березою, пан зберіг російське громадянство.
Як же сталося таке диво призначення?
Можливо, був якийсь зв'язок з тим, що його дружина Марія Левченко — особиста помічниця Володимира Зеленського і в Кварталі 95, і в Офісі президента. Кажуть, навіть була присутня на звіті пана Бурби по справі вагнерівців.
Отакої.
Втім, можливо, пан Гогілашвілі справді є унікальним спеціалістом та професіоналом?
Унікальним — є. Але не спеціалістом.
Ще в Росії профільним бізнесом пана було викрадення людей. Себто, «реабілітація наркозалежних». Це коли людину хапають на вулиці та саджають в приватну в'язницю під приводом того, що на нього хтось вказав, як на наркомана, і дав грошей на його ізоляцію. Може, він і справді щось вживав, а може й просто родичі захотіли квартирку звільнити, але по суті в обох випадках — це викрадення. В РФ та в Україні цей бізнес мав назву «Міжнародної антинаркотичної асоціації», і і там, і там фігурує в низці справ по викраденню людей.
Вже будучи заступником міністра, Гогілашвілі активно лобіював діяльність цієї — приватної та антиправової — організації.
Також він посилав підлеглих кошмарити центри замісної терапії. Це офіційно діючі центри, де люди, що хочуть позбавитися залежності від опіатів, отримують замісні препарати, і це основний спосіб лікування опіатної наркоманії в цивілізованих країнах. Але це трішки наламує бізнес і тим правоохоронцям, що кришують наркоторговців, і тим приватним структурам, що спеціалізуються на викраденні людей.
Більш того, він зганьбив Україну перед міжнародним співтовариством. У травні 2019 року Україну було обрано до Комісії з наркотичних засобів ООН. На 63 сесії цієї комісії вирішувався статус канабісу. Варіантів було небагато — або виключити зі списку важких наркотиків, або залишити. Спершу наші представники запевнили комісію, що підтримають виключення й проблем не буде. Це викликало навіть невеличке палання у росіян, які кілька разів зривали голосування.
Втім, з приходом Гогілашвілі офіційна позиція України змінилася на 180 градусів і дивним чином почала нагадувати російську риторику. Він не раз публічно запевняв, що голосуватиме делегація проти, тобто разом з Росією. І лише зусиллями десятків небайдужих активістів, які вивели малозначущу тему в топи усіх видань, українські делегати вирішили під час голосування утриматись. Канабіс — офіційно ліки, а Україна — єдина країна, яка утрималась під час голосування.
Простіше кажучи, пан просто капіталізує розповсюджені в постсовку фобії щодо наркозалежних, позиціонуючи себе «борцем із наркотиками», а насправді будучі звичайним контролером-”обілечувачем".
Моя партія, "Демократична Сокира" закликала до звільнення цієї форми життя з посади, яку вона ще першопочатково не мала права займати, ще у минулих роках. Але ж це цілий чоловік помічниці президента — тож заклик лунав недостатньо голосно.
Потрібно було, щоб із пана полізла Росія та виплеснулась назовні, щоб він зрештою став популярним.
Може, цього разу спрацює?
P.S. Втім, маю висловити претензію і до хлопців на блокпосту. Слід було більш чітко виконувати вимоги Статуту, і при перших ознаках агресії з боку особи покласти його **алом (самовизначення, надане паном Гогілашвілі передній частині своєї голови) у багно, трішки втиснувши для кращої фіксації.
Практика показує, що це сприяє просвітленню в будь-яких громадян держави-агресора.
