На сцені глобального театру абсурду росія виконує свій новий номер: цинічний галоп із дронами, погрозами та гучними заявами. У головній ролі — самопроголошений «стратегічний геній», що великодушно обіцяє не надсилати дрони до Франції, Данії чи Лісабона.
Але чекайте, панове, це ще не фінал! Він погрожує Швеції та Фінляндії, називаючи їхній вступ до НАТО «дурістю», заявивши, що вони «втратили привілей нейтрального статусу»!
А що той статус дав Україні?..
Далі — більше. Він обіцяє розташувати війська біля фінського кордону, де раніше, за його словами, панувала тиша.
А в цей час 15 дронів, ніби рій надокучливих бджіл, гудуть над бельгійською військовою базою, немовби питаючи: «Що, серйозно, ви досі не зрозуміли?»
О, як майстерно росія грає роль лиходія, що сам себе заганяє в глухий кут, з якого немає вороття! Їхня СВО «спеціальна військова операція», та, що мала тривати три дні, — пам'ятаєте? — перетворилася на затяжну агонію, де поразка від маленької, але незламної України, виглядає як ганьба, що не змивається.
І от, замість визнати провал, москва вирішує пограти в більшу гру: давай, мовляв, спровокуємо НАТО, США, весь Захід! Нехай вдарять, нехай покажуть силу!
Погодьтеся, програти «сильнішому» не так соромно, чи не так?
Тим часом чиїсь ракети «блукають» над Естонією, невпізнані дрони гудуть під Варшавою, енергосистема Європи тремтить від анонімних атак.
Додайте до цього недавні рукотворні блекаути на ЗАЕС та ЧАЕС.
Це не просто провокації — це крик відчаю: «Ну вдарте вже, щоб ми могли, програвши, сказати, що боролися з могутнім ворогом!»
Відтак Захід, здається, грає в іншу гру. Він дивиться на цей цирк із сумішшю подиву й обережності, ніби режисер, що не хоче псувати кульмінацію вистави.
«Чому ви не реагуєте?» — волає москва, запускаючи черговий дрон у нікуди. Але відповідь проста: Захід бачить, що справжня битва відбувається не в їхніх небесах. Вичікує?
Але чого?
Україна тим часом розриває імперські фантазії кремлівської шпани на шматки.
Вихід із тупика до смішного очевидний! Дайте Україні все необхідне — зброю, підтримку, свободу дій — і не заважайте. Не треба ніяких театральних ударів по росії, не треба давати їй роль мученика. Просто дайте Україні перемогти.
Цей танець дронів і погроз закінчиться. І коли завіса впаде, на сцені залишиться Україна — не як жертва, а як переможець.
А росія? Вона ще довго пояснюватиме своїм онукам, як «героїчно» воювала з Копенгагеном ЄС і НАТО, що так і не розгледіли її дронів, літаків та ракет.
А ви помітили, як вони злякалися обіцянок США надати Україні ракет Tomahawk.
Переможемо!
