Так склалось, що у 2009-2010 я мав відношення до Євро-2012. Це ще був час, коли ми шукали інвесторів, кошти, ідеї тощо, потім прийшов час, коли з бюджету тупо за все платили. Короткі підсумки Євро – 2012 були наступні: Україна витратила понад 40 млрд гривень (5 млрд. дол), а УЄФА заробило 1,4 млрд євро. Дивні такі підсумки. А які ж цілі ставила Україна?
Я не вивчав глибоко ситуацію з Євробаченням, але добре пам'ятаю як робилося Євро, тому впевнений, що можна буде провести багато паралелей.
Отже, коли я почав вникати в підготовку до Євро, то в правовому полі вона виглядала дуже дивно. Євро 2012 – це була подія, яку організовували дві громадські спілки: УЄФА і ФФУ. Між ними був укладений договір, і з правової точки зору держава тут взагалі ні до чого. Саме на ФФУ лежала відповідальність за підготовку футбольного дійства. Зрозуміло, що події такого масштабу не можливо проводити без втручання держави, і тут найцікавіший момент: на яких умовах і чому підключається держава?
В рамках пошуку інвестицій і вивчення досвіду ми поїхали до Австрії, де нам пояснили кілька важливих і ключових речей:
- Євро – це комерційний проект УЄФА. А тому вони повинні просити державу їм допомагати, а не навпаки
- 50% всього що вимагає УЄФА можна відразу викинути в смітник. Справа в тому, що експерти УЄФА – це люди з серйозними зарплатами і дипломами Сорбон, Оксфордів і Гарвардів, тому вони з точки зору переговорів зразу задають нереальні стандарти, щоб в процесі вийти на бажаний результат.
- Держава має переслідувати конкретні політичні і економічні цілі від Євро, а не лише престиж.
Наприклад, австрійці в обмін на державну допомогу в підготовці до Євро 2008 вимагали від УЄФА розпіарити австрійське вино. Справа в тому, що в південних регіонах Австрії розвивалось виноробство, але через брак реклами воно програвало конкуренцію французам, італійцям та іспанцям. Тепер ви можете купити австрійське вино у всіх duty-free в Європі, а Австрія забезпечила робочі місця та надходження коштів в регіони.
Коли ми почали ставити питання, що Україна отримає від Євро, то тут звучало тільки престиж, стадіони, готелі тощо. Але престиж для держави, яка перебуває внизу всіх світових рейтингів розвитку виглядає скоріше як симулякр. Інфраструктуру ми отримували не завдяки Євро, а завдяки нашому бюджету. Необхідно було визначати додаткові цілі. Ми визначили дві:
- Підвищення підтримки європейської інтеграції України в самому ЄС. Тобто показати туристам Європу в Україні. Ця ціль передбачала позиціонувати Україну як розвинуту державу ( а не як етнографічний музей з вишиванками та шароварами), з прогресивним бізнесом, прогресивною культурою тощо, а також особливу увагу на якість послуг.
- Інвестиції. Ця ціль передбачала максимальне зацікавлення туристів та гостей можливостями бізнес-проектів. Зокрема, мали працювати цілі павільйони, поруч зі стадіонами, в яких бізнес міг представляти свої інвест проекти, мала бути купа флаєрів по типу Invest Ukraine. Також УЄФА мало закривати очі на паразитарний маркетинг (типу неофіційні футболки та символіка) для українського бізнесу.
Однак, досягнути цього не вдалося. Влада змінилась і нові «менеджери», падали на коліна перед УЄФА і заряджали український бюджет на своїх підрядників. А з піару в нас як завжди стрибали гуцули біля ватри, і козаки на конях гарцювали. В підсумку, що було в Україні Євро, що не було, тільки запис в вікіпедії та фотки з футбольних матчів у фанів.
То ж повертаючись до питання Євробачення, що отримує Україна за 1 млрд гривень від проведення цього пісенного конкурсу? Зростання туризму, інвесторів, піар українських брендів?? Не думаю.
В гонитві за престижем в чергове випустили з уваги конкретні цілі, які могли б сприяти покращенню економічної ситуації чи політичної, щодо підтримки України закордоном. Так, що «Святкуйте різноманіття». 1 млрд. грн. – це вам не весілля відгуляти.
П.С. Часто кажуть про кумулятивний ефект, ніби приїжджають туристи і кафе та готелі заробляють. На Євро це було приблизно так: всі готелі викупила спеціальна компанія найнята УЄФА за два роки до заходу, була заборона піднімати ціни, тому готелі заробляли як завжди. Тільки офіційні бренди УЄФА могли рекламуватись і бути у фан-зонах: це пиво Карслберг, МакДональдс і т.п. Між іншим тривалий час УЄФА вимагало заборонити трансляції в пабах і ресторанах, які не купили ліцензію, навіть якщо це трансляція Першого Національного, втім коли стало зрозуміло, що навіть технічно це неможливо зробити – попустились.
Just business!