Коли ти багато подорожуєш і бачиш різні куточки світу, починаєш звертати увагу на дрібниці, які раніше залишалися непоміченими. Для мене, як волонтерки, Ірландія стала справжнім відкриттям — не лише через людей, їхню доброту і відкритість, а й через дивовижне різноманіття природи, що ніби говорить про красу світу в маленьких деталях.
Одне з таких відкриттів — квіти. Від ніжних конвалій до яскравих диких ромашок, від барвистих гвоздик до невимовних фарб вересових кущів — кожна квітка ніби розповідає свою історію. Вони ростуть у найнеочікуваніших місцях: на краю дороги, серед зелених пагорбів, біля старих кам'яних парканів.
Ці квіточки — символ різноманіття і витривалості. Вони живуть у складних умовах, але не здаються, розквітають і приносять радість кожному, хто їх помітить. Мені здається, що саме така ж різноманітність і життєва сила є і в людях — кожен унікальний, кожен важливий.
Перебуваючи в Ірландії, я відчула, що краса — це не лише вишукані палаци чи широкі вулиці, а в цих простих, природних речах. Іноді, щоб знайти натхнення і віру в краще, достатньо просто подивитися на маленьку квітку, що сміливо проростає серед каміння.
Як волонтерка, я вчуся цінувати це різноманіття — у природі, у людях, у культурі. І прагну, щоб у нашому світі кожен, як ця квітка, мав змогу розквітнути і бути почутим.
