Сьома частина квазидесертації про «загадочную русскую душу». Це продовження розділу «Грозно, страшно, а без царя нельзя».
Культ особи з обожнюванням владної фігури з часом завжди вироджується в повний абсурд з сумішшю божевілля і іржачки. Хоча ті, хто всередині системи, як правило, сміх собі дозволити не можуть: при Сталіні за необачно розказаний в компанії анекдот можна було загриміти до ГУЛАГУ, а в КНДР найменша іронія щодо влади – перепустка на той світ (до «перевиховного табору» можна було потрапити навіть за недостатньо інтенсивний плач за черговим померлим КІМом). В сучасній Росії зараз перехідний період: ще не так інтенсивно, як при «батьку народів», відслідковують крамолу і не дають «10 років без права переписки», але вже на рік-два позбавляють волі за «не такий» пост у Фейсбуці чи насмішку над Сонцеликим у ВКонтакті. Тому росіянські інтернет-користувачі в Мережі анонімно, під VPN поки що ще ризикують постібатися над божком. Хоча там і стібатись не треба – навіть офіційно дозволене обожнювання Пу вже на межі маразму:
Ось, наприклад, цінники з супермаркетів, які можуть ввести у ступор непідготовлену людину: «Икра из щуки Путина» і «Икра Путина лососевая, зернистая, очень нежная». Думаю, маркетологи хотіли зіграти на співзвучності прізвища Путіна зі словом путІна (наголос на другому складі) — сезон інтенсивного лову риби. Асоціація зіграла непередбачувано (а по суті – цілком передбачувано): закохані холопи будуть пов'язувати ікру лише з прізвищем Бога (та багато хто й не знає, що таке путІна, зате всі знають про Путіна). А на цінниках часто так і пишуть – без лапок і з великої літери. Тобто ікра Владім Владіміча (сам нерестився – нічого для народу не жаль!). Не дивно, що самі ж росіянці коментують чудову етикетку демотиваторами:
А ось ще одна самовбивча ініціатива росіянської влади. Напередодні президентських виборів 2018 року в Росії стартував конкурс «нарисуй Путина». До участі в конкурсі будь-кого з черні не допускали – лише тих, хто сплатив грошовий внесок. У школах і дитсадках дітки, батьки яких не пожаліли 400 рублів, старанно малювали Сонцеликого. Конкурс для дітей, починаючи з 5 років. Могли б і передбачити, що можуть намалювати п'ятилітки. Вони й намалювали…
Деякі портрети й сюжетні сцени вийшли настільки цікавими, що їхніх авторів, якби були дорослими, могли б і посадити по закону «об оскорблении представителя власти»:
В роботі 5 юний художник, очевидно, надихався прекрасною італійкою з картини Брюллова «Італійський полудень» і в результаті створив дивного гібрида-трансвестита, назвавши його «Путин на даче».
Безвідносно до того, що хотів сказати автор роботи 7, реально він зобразив, як прямо в тім'ячко Путіну летить долар, а оскільки обличчя Ідола явно в синцях, а погляд дещо розфокусований, слід розуміти, що вже перед цим на нього щось гарно впало – мабуть, це рубль, зображений справа (після падіння вже відскочив від підлоги). Хоча, з огляду на зображення ганджубасу на галстуку і на комірі, дивний вигляд Пу зі зведеними в купку зіницями і дурнуватою посмішечкою може пояснюватись тим, що Великий Лідер «пихнув» травички.
Ще більше крамоли в роботі 11 «В.В. Путин. Первое свидание»: Путін зі знятим черевиком і в дірявій шкарпетці на першому ж побаченні перекидає на себе якусь мадам з груддю на спині і з непристойно задертими ногами; зліва почата пляшка, але оскільки сонце і небо в дивних кислотних кольорах, виникає підозра, що не тільки алкоголь, а й ще щось цікаве могли вжити.
А щодо роботи 14 «Мы и наш президент за мир»… Цікаво, одному мені здалося, що Путін на цьому малюнку тримає в правій руці пістолет, направлений на земну кулю?
Хоча до дітей питань нема – вони ще не дуже вправно володіють олівцями й пензлями, зате малюють щиро. Претензії до дорослих, які вкладають їм в голови всю вище зображену йухню про Путіна, який «вышел в поле босой – посмотреть, как зреют в поле хлеба»; про Путіна, який разом з іншими двома «богатирями» «високо поднимает ВВП»; про «Владимир Владимирович тоже был ребенком» («когда был Ленин Путин маленький с кудрявой головой, он тоже бегал в валенках по горке ледяной"); про Путіна, який рукою відводить від Росії військову іноземну агресію (цікаво, хто на Росію нападає? Мабуть Сирія? Нє? Значить Україна?). В результаті такого виховання з відпочатку невинних дітей поступово виростають нові гіркіни й мотороли.
Не так давно інтернет запалила ще одна присвячена Сонцеликому робота – "Путин спасает Россию". Про автора нічого невідомо – ні про його вік, ні про міжнародні виставки, в яких брав участь, ні про музеї, в яких знаходяться його полотна. Лише справа внизу підпис – Маматказин. Мабуть, це і є прізвище Маестро:
Картина зараз знаходиться у штаб-квартирі партії "Единая Россия" в Москві. Сподіваюсь, маестрі хоч непогано за неї заплатили. Бо полотно дійсно мощне! Хоча є деякі непонятки. На передньоому плані Путін в кімоно з виразом обличчя "Капєц! Шо я дєлаю?", несе на руках якусь мадам, яка, очевидно, своєю триколірною сукнею має символізувати Росію. Хоча, можливо це самозванка, бо на кімоно у Свєтлєйшого російський прапор, а значить саме він символізує Росію. І правда, сказано ж Володіним: "Есть Путин – есть Россия" (якщо хто не в курсі, Володін – це не той, хто належить Володі, а прізвище таке, хоча він дійсно Володін Володін, государєв чєловєк). Тоді що ж тоді виходить – Росія несе Росію?! Дивимось далі. Вдалині море і кусок пляжу, звідки наш дзюдоїст, очевидно, й несе свою "Росію". Нога Путіна закривавлена – схоже, його вкусила тринога гієна, яка ще матюкається позаду (мабуть, по-піндосівськи або на хахляцкой мовє?). Пейзаж взагалі населений дивними мутантами: окрім грифів і триногої гієни, там є ще двонога гієна і гієни-сіамські близнюки (що, думаю, має натякати на потворний, збочений і агресивний Захід, який з якогось дива не любить добру, співчутливу і ні разу не агресивну Рассєюшку). А попереду якісь болота і вбога рослинність. Судячи по карликовій березі і мікроскопічним ялинкам, це тундра або якесь інше богом забуте місце. То куди Путін несе мадам з пляжу і навіщо? Я б на місці цієї "Росії" задумався б: нащо тебе несуть в болото? Що з тобою там планують робити? Загальний депресивний колорит полотна натякає, що нічого хорошого мадам Росію там не чекає, і довіряти "спасителю" не варто поспішати. Глибока, психологічна картина – Достоєвський від живопису!
Але тут же звідкілясь повилазили прокляті "злопихатєлі", ліберасти, дерьмократи і бандєроффци, які почали насміхатися над цим прекрасним полотном. Ось наприклад, анонімний агент Госдєпа запропонував свій, трохи перероблений гидкий варіант епічного полотна, назвавши його "Путин спасает Единую Россию от Болотной":
Хоча, слід визнати, що в цьому варіанті все більш логічне і питань вже не викликає: Путін обережно несе в руках символ партії "Єдіная Россія". Два грифа символізують двоголового мутанта з росіянського герба, а гієни, одягнуті в ментівські кашкети, означають охорону й підтримку влади (в такому розкладі тринога гієна – це главмент Золотов, який не матюкається, а доповідає Путіну про виконану роботу). Кров на нозі Путіна – то рани, отримані в боях з ліберастами на Болотній. А мадам "Росію" в триколірних шмотках (нікому не потрібну, оскільки є вже "Єдіная Россія") втоплено в болоті, і загальний колорит полотна став від цього більш радісним. Картина стала більш цілісною, гештальт завершено!
А це ще одна бридка ворожа переробка чудового полотна – малюнок від відомого інтернет-персонажа Альоші Ступіна: маніякоподібний Путін зі звірячими пазюрами на ногах рятує від когось буху прокурену Росію з синцем під оком. Одним словом, автор — нє наш чєловєк! Гдє там ФСБ?!
А ось це вже не діти, а дорослі люди (хоча й не скажеш — з огляду на їхнє мислення). Ось, наприклад, Тетяна Назарова, творець хітів для Алли Пугачової, Ірини Аллегрової і Миколи Баскова. Тепер з новим хітом:
"У российской земли
Есть защитник – народ.
У народа России есть Путин!...
…Мы — личная армия Путина
И нас миллионы!"
А це вже — жіноча група "Поющие вместе". Слова з пісні "Такого, как Путин":
"Я видела его вчера в новостях,
Он говорил о том, что мир на распутье.
С таким, как он, легко и дома, и в гостях,
И я хочу теперь такого, как Путин.
Такого, как Путин, полного сил,
Такого, как Путин, чтобы не пил.
Такого, как Путин чтоб не обижал,
Такого, как Путин, чтоб не убежал".
Ох ця вже мені сліпа жіноча любов! Дівчаткам, перш ніж закохуватись, краще б спершу розпитати у Людмили Путіної, наскільки "с таким, как он, легко и дома, и в гостях"…
Закохані в Царя холопи іноді захоплюються настільки, що гордо порівнюють Путіна з Гітлером (звісно, для цивілізованого світу це й так секрет Полішинеля, але щоб так – власними руками рушити свої "скрєпи"…). Ось холопська прославлялка "Путин, Путин, русский президент" на мелодію гімну "Гитлерюгенду":
https://www.youtube.com/watch?v=N6hxsfGdqAw
Окрема велика тема – ікони Путіна. В цьому жанрі закоханий росіянський народ вже, не криючись, сакралізує свого ідола, ставлячи його поряд з Господом:
Та на мою думку, одна з найкращих робіт у схожому жанрі – виставлена в Тульській міській бібліотеці картина "Под мирным небом". Тут Путін в латах і з сяйвом навколо голови — на колісниці поверх Богородиці, князя Володимира, Поцреарха Кірілла, Миколи II, Діми Мєдвєдєва і прапора "Єдіной Россіі". Повний комплект!
Як і варто було чекати, ідіотизм цього лизоблюдства не міг не породити хвилі пародійних демотиваторів типу "Путін – Спаситель", "Путін – Богородиця", "Путін – Матір Божа, Мєдвєдєв – немовля Іісус" або ось цей недавно вивішений анонімом на стіні будинку в Кірові плакат-ікона "Самодержец Володимир Обнуленный — наш ответ забугорному коронавирусу!":
Але в будь-якій хорошій справі є куди рости далі: "Елена Мизулина внесла на рассмотрение Госдумой законопроект, которым предусматривается продвижение российского рода путем рождения детей от главы РФ Владимира Владимировича Путина.
Каждая гражданка России сможет за определенную плату получить по почте генетический материал президента Путина. А после рождения ребенка отдать его на воспитание в специальные заведения, наподобие суворовских училищ… Дети, рожденные от российского президента, в будущем составят военную и политическую элиту государства. Матери будут получать пособие от государства. Эта мера поспособствует улучшению демографической ситуации и воспитанию населения в духе патриотизма". Дикувато навіть для Мізуліної, відомої своїми божевільними ініціативами. І я дійсно не знайшов в інтернеті пруфлінку з посиланням на першоджерело — тільки перехресні лінки. Можливо фейк, а можливо — оперативно прибрали: хоч мадам Мізуліна й солдат "личной армии Путіна", але ж "заставь дурака Богу молиться…". Особисто я схиляюсь до другого варіанту. Тим більш, вже й бажаючі пішли: "Хочу ребенка от Путина. Муж согласен. Куда обращаться? (Орлова Екатерина)" http://otvet.mail.ru/question/13333391
А це вже високолобі інтелектуали. Проханівська газета "Завтра", 1999 р., №47: "Русское ухо жадно ловит его патриотический слог. Русское сердце бьется в тайной надежде – вот он, выстраданный лидер России, новый Иосиф Сталин, до времени скрывавшийся в тайниках еврейской власти и вышедший, наконец, на свет Божий". Помітно, що автор вирішив позмагатися з інтернетівськими приколами типу "Мало кто знает, что под маской штандартенфюрера Штирлица скрывался Путин. Он развалил Абвер, после чего лично отравил Гитлера и, произведя контрольный выстрел в голову, для верности сжег во дворе Рейхсканцелярии. Кстати, если кто не в курсе, Сталин – это тоже Путин". Загалом у Проханова вийшло не гірше. Принаймні поетичніше.
Але у Некрасова теж непогано:
"Люди холопского звания
Сущие псы иногда:
Чем тяжелей наказания,
Тем им милей господа"
Чи не про тих це, хто склав російське народне прислів'я, наведене у заголовку цього розділу?
ВИСНОВКИ 3
Безнадійно розказувати росіянцям про неприйнятність обожнювання лідера держави з фактичним перетворенням Президента в Царя – вони цього не зрозуміють. Бо вони цього й бажають. Колись Путін сказав Шредеру, вказуючи на натовп захоплених холопів: "Вы же видите, они хотят Царя". Небезпекою культу особи росіянця теж не злякаєш: цар для нього – аналог пахана на Зоні. А пахан може бути несправедливим, жорстоким, може бути навіть лютим живодером. Єдине, що не дозволено пахану – він не має права бути смішним. Тут "смерть Кощєєва". Тому простенька кричалка харківських фанатів про Путіна, думаю, завдала його репутації набагато більшої шкоди, ніж сотня аналітичних статей про його деспотизм.
То чому ж, незважаючи на подібні зашквари, на регіт самих росіянців над абсурдом обожнювання чергових ідолів впереміж з трупами тих, хто насмілювався реготати, століттями (від Івана Грозного — до Петра I, від Романових — до Сталіна, від Сталіна — до Путіна…) росіянський народ все продовжує й продовжує скакати по тих же граблях? Як не дивно, але прислів'я "Грозно, страшно, а без царя нельзя" в росіянських реаліях мудріше, ніж може здатись на перший погляд. Але про це – у продовженні розділу…
Далі буде
Скачать видео Скачать видео Скачать видео Скачать видео
