21 січня 1990 року, у день 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР кілька мільйонів українців з'єднали 770-ти кілометровим «живим ланцюгом» Івано-Франківськ, Львів і Київ.
Як і сотня небайдужих харків'ян, котрі біля пам'ятника Тарасові Шевченку, виишикувались у ланцюг вздовж вулиці Сумської. Адже вони прагнули свободи!
Дух свободи, який панує серед нас — незнищенний.
Ви це відчуєте в Михайлівському Золотоверхому соборі Києва, в якому знайшли прихисток учасники Євромайдану, на Грушевського та на Інститутській.
Знайдете його в «Розстріляному Відродженні», шістдесятництві, в криївках, у спогадах, в сьогоденні. І не дарма, що Україна — простір свободи!🇺🇦
Український Харків — сучасне наукове, промислове місто з багатьма освітніми закладами та творчими людьми, яке торує своє українське, європейське майбутнє.
Він сповна відчув на собі суперечливу радянську добу з терором 37-го, дві жахливих нацистських окупацій та огидний подих «русского міру» з боєм на Римарській, побиттям проукраїнських активістів та шмурмом Харківської ОДА, яку вдалося звільнити силами вінницького «Ягуару».
А відтак у Харкові знаходиться центральний та найбільший майдан України — Майдан Свободи.
27 квітня 2014 року, разом з п'ятьма тисячами вболівальників футбольного клубу Металіст та Дніпро у свій день народження крокував в ході «За Єдину Україну» й Данило Дідік. Вболівальники об'єдналися, бо Україна була передовсім.
Харків'янин Данило Дідік народився 27 квітня 1999 року. Бажання сина жити в Україні, а не подалі від дому змусило родину повернутися з німецького Ґанновера до Харкова.
22 лютого 2015 року, від Палацу Спорту хода на підтримку Єдності України вирушила до Майдану Свободи та за сотню метрів станеться теракт. Від теракту, вчиненого посіпаками Кремля, в той же день загине полковник міліції Вадим Рибальченко у віці 37 років та 52-х річний Ігор Толмачов — фізик, координатор Євромайданівського та волонтерського руху у Харкові, учасник самооборони, громадський активіст.
Наступного дня від травми що призвела до коми, не приходячи до тями, відійде у вічність 15-ти річний Даня Дідік. 24 лютого, від отриманих поранень не стане 18-ти річного Миколи Мельничука.
З козацьким духом Харків став кісткою поперек горла «русского міра», і як би не воліли росіяни чи невелика частка місцевого населення спостерігати російські прапори на адмінбудівлях. Та цього їм не побачити навіть у снах.
Нині ворог випробовує нас на міцність масовими «псевдозамінуваннями», брязканням зброї на кордонах та брехнею.
Замість того,аби переоцінювати власні сили — необхідно тверезо зважати на наші можливості. Ми не впали додолу у 2014-му і не зробимо це зараз, знаючи цінну мирного неба над Хмельницьким, Полтавою, Дніпром, Києвом чи будь-яким іншим вільним містом чи поселенням.
Харків'яни можуть виявляти захопленння від дій українських захисників у боротьбі проти ворога. Але..
❗Харків'яни не дадуть здійснити російським окупантам здійснити захоплення власного міста.
І кожне українське місто, кожне містечко та село чинитиме опір. Нас не зломити. Бережіть своє здоров'я і близьких. Слава Україні!
