На тлі замовчування Кремлем і його маріонетками в Донецьку і Луганську проблем простих людей, що мешкають на окупованих територіях, український аналітик Юрій Федоренко аналізує ситуацію з медициною і соціальною сферою в умовах пандемії.

«Донецьк корони не боїться!» Такі гасла ще позаминулого тижня лунали з території самозваної «ДНР». У містах працювали перукарні та косметичні салони, проводились масові заходи, поодинокі «носії масок » сприймались як окремі панікери. До Луганська навіть привезли частину голови Іоана Хрестителя, про що анонсувалось з кожного репродуктора. «Ідіть, прикладайтесь, поки голову не відвезли далі!» І йдуть, прикладаються, ясна річ, без масок. І прибиральниці в храмі теж без масок і рукавичок – протирають зовсім не стерильною ганчіркою скло ікон і скриньку з частиною святої голови. Але… Чи є підстави для таких заяв? Чи дійсно вони відображають реальний стан готовності медицини «ЛНР» та «ДНР» зустріти світову загрозу? Чи так вже не страшний коронавірус «Данецку»?

Загальний стан медицини самозваних «республік» ще до появи коронавірусної загрози був, м'яко кажучи, незадовільний. У медзакладах «ДНР» дефіцит кваліфікованого персоналу усіх спеціальностей становить понад 14 тис. осіб (40% — лікарі, 70% — молодший медперсонал). Низький рівень заробітної плати та занепад медичної інфраструктури обумовлює стійку тенденцію прогресування кадрового відтоку кваліфікованого персоналу. Вказане призвело до того, що станом на кінець лютого поточного року у центральній міській лікарні м. Хрустальний звільнився останній лікар хірургічного відділення, а урологію центральної міської лікарні м. Ровеньки скорочено у зв'язку з тривалою відсутністю фахівців у штаті медичного підрозділу. У Донецьку, Макіївці, Єнакієвому та інших містах і районах є терапевтичні відділення на 30 ліжок, де працює лише один лікар. Він — і завідуючий відділенням, і лікар в одній особі.

На фоні періодичного поширення у контрольованих окупаційною владою ЗМІ «новин» про передачу «республіканським» лікарням нового високотехнологічного устаткування, зокрема комп'ютерних томографів, відмічено фактичний простій та невикористання отриманої від РФ техніки. Неможливість експлуатації обумовлена відсутністю у лікарень коштів на здійснення налаштувань високоточного обладнання (встановлення і адаптації ПЗ) та неможливістю замовлення вказаних послуг в офіційних представників компаній виробників. Також не виключено, що отримане від РФ медичне обладнання фактично є таким, що було у використанні та не завжди підлягає налаштуванню та використанню в медичних цілях.

Істотне зменшення постачань з РФ до «республіки» медикаментів та інших засобів першої необхідності призвело до закриття низки аптек і значного зростання цін на товари медичного призначення.

При цьому, означені процеси відбуваються на тлі подальшого загострення епідеміологічної ситуації на тимчасово окупованих територіях Донецької області, що у випадку невжиття відповідних заходів керівництвом самоутворення несе пряму загрозу здоров'ю та навіть життю населення «республік».

Ще до спалаху коронавірусної інфекції у м. Донецьк загострилася епідеміологічна ситуація у зв'язку із різким спалахом захворюваності на грип з летальними наслідками. У Центральній міській клінічній лікарні № 1 (лікарня Вишневського) щоденно фіксується смертність (як у реанімації, так і в стаціонарі) серед пацієнтів, яким було діагностовано грип; згідно з неофіційною статистикою, з 5 пацієнтів, яких було госпіталізовано до реанімаційного відділення із вказаним діагнозом, виживають лише 1-2 людини; у лікарнях м. Донецьк скасовані усі, крім невідкладних, операції, оскільки не вистачає кисневого обладнання для хворих на грип, які перебувають у реанімаційних відділеннях.

Реальна загроза розповсюдження коронавірусу СОVID-19 призвела до різкої зміни настроїв серед мешканців ТОТ від «Донецьк корони не боїться!» до відверто панічних.

Загострює загальну ситуацію і той факт, що кількість людей віком від 65 років, які не змогли вчасно залишити окуповані території та є «групою особливого ризику» для коронавірусу СОVID-19, значно перевищує середньостатистичну для України.

Особливістю ситуації в ОРДЛО є також широке поширення тут дезінформації з російських ЗМІ, аж до тверджень, що коронавірусу взагалі не існує. Але станом на 5 квітня в ОРДЛО офіційно зафіксований вже четвертий випадок COVID-19. Про це заявили підконтрольні Росії адміністрації на окупованій частині Донбасу. До сих пір бойовики стверджували, що коронавірусу на окупованій території не фіксували. За інформацією СБУ, в окупованих містах Луганську та Кадіївці померло 13 осіб з ознаками коронавірусу. Але місцеве населення не володіє достовірною інформацією про ситуацію в регіоні і наражає себе на смертельну небезпеку.

На даний момент неможливо сказати, чи приховують підконтрольні Росії угруповання інформацію про хворих, або не можуть діагностувати SARS-CoV-2 через відсутність тест-систем.

На окупованій території Луганської та Донецької областей, за різними оцінками, проживає від 2,5 до 3 мільйонів українських громадян.

Безумовно, в усьому відразу винна Україна (Президент України, державні органи, СБУ, ЗСУ та інші) і представники Заходу. В ситуації з коронавірусом ЗМІ «республік» примудряються розпускати фейки серед місцевого населення про ніби то «секретну операцію СБУ», в якій на територію так званих «ДНР/ ЛНР» спеціально направляються люди, хворі на коронавірус, щоб заразити і знищити громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях. У цьому фейку вони вказують на те, що головною метою української влади є зменшити число громадян України, які отримують пенсії та інші соціальні пільги.

Цілком зрозуміло, що місцеві ЗМІ не охоче публікують інформацію, що у «ДНР / ЛНР» навіть немає лабораторії, яка може визначити новий коронавірус, немає препаратів які будуть їх вимірювати, а також про те що російські медики відмовилися лікувати жителя Донецької області, який прибув у Москву з Китаю, і вирішили відправити його за місцем його реєстрації на непідконтрольну територію Донбасу, і не допоміг йому навіть новенький російський паспорт, який він отримав в РФ.

Не потрібно бути провидцем, щоб розуміти: в разі погіршення епідеміологічної ситуації російсько-окупаційні адміністрації не зможуть взяти ситуацію під контроль через гостру нестачу кваліфікованого медичного персоналу та спеціалізованого обладнання та медикаментів. Тому, на КПВВ слід розгорнути карантинні зони і помістити медичні бригади, а держава повинна бути готова прийняти і розмістити не тільки власних хворих в їхніх місцевих лікарнях, а й тих, у кого виявлять хворобу в пунктах пропуску на лінії зіткнення.

Влада самопроголошених «республік» повинна зрозуміти, що ситуація на ТОТ якщо й відрізняється від загальносвітової ситуації розповсюдження коронавірусу, то тільки у гіршу сторону. Від цього залежить життя мільйонів громадян. Здебільшого – громадян України!