Світ стоїть на порозі глобальних змін в питанні енергетичних ресурсів і збереження екології планети. Дедалі більше країн впроваджують і популяризують альтернативні джерела енергії, в тому числі на законодавчому рівні. Промислові акумулятори, кріогенні та пневмоелектростанції – вже далеко не наукова фантастика, а сьогодення. І, коли більшість держав тісно співпрацює з міжнародними екологічними організаціями, ставлячи це питання на одне з пріоритетних місць, нинішня влада в Україні обирає роль кепського сусіда, який не те, що весь під'їзд помити не може, а і свій килимок не вичистить.
Якби кожен громадянин Нідерландів, який проголосував проти угоди за асоціацію Україна-ЄС на референдумі, прочитав свіжу ініціативу українського Кабміну щодо енергетики, то він аж ніяк не пошкодував би про своє рішення. А ті, хто голосував «За», певне, мали би підстави задуматися.
Що пропонує Україні Кабмін?
Уряд запевняє, що альтернатив гідро акумулятивним електростанціям (ГАЕС) немає і Розпорядженням № 552-р від 13 липня 2016 дозволяє спорудження Канівської ГАЕС та каскаду нових ГЕС на верхньому Дністрі, в результаті чого Україну може спіткати остаточна загибель Дніпра та наближення техногенної катастрофи.
Нідерланди згадано зовсім не даремно: законодавство цієї країни у всіх сферах орієнтоване на чисте довкілля. Там вже впроваджено екологічні офіси на сонячній енергії, біодеградуюче взуття, в якому проростають рослини після вжитку, біодеградуючий пластик, вітряки… Навіть українські дітлахи знають Нідерланди як країну тюльпанів та велосипедів. Серед останніх досягнень – з першого січня цього року всі потяги країни працюють на енергії, що виробляється з вітру, а президент Нідерландів із задоволенням знявся у соціальному ролику про енергію вітру, де катався на крилі млина. Слідом за Нідерландами цю практику перейняли Бельгія та скандинавські країни. Уряд США планує заборонити поліетиленові упаковки і повністю перейти на біодеградуючі. Цей поверхневий перелік свідчить про те, що при наявності здорового глузду і політичної волі можна жити в прогресивній країні з мінімальною шкодою для її довкілля.
Не буде перебільшенням сказати, що пересічний громадянин будь-якої країни світу знає Україну як країну з «мертвим містом» Чорнобиль. Усвідомлення наслідків «покращення», що пропонує Кабмін, об'єднало науковців, організації захисту довкілля, громадські формування, політчині партії, активістів та небайдужих громадян в рішенні відстояти наш спільний дім.
1 лютого представники політичної партії ВО «Свобода», громадських організацій та просто свідомі громадяни вийдуть на протест до Кабміну з вимогою скасувати розпорядження, яке може обернутися українцям другим Чорнобилем, оскільки окрім недоведеної необхідності для енергосистеми та невиправдано високих затрат на будівництво, які ніколи не окупляться, існують величезні ризики непоправних екологічних наслідків від будівництва Канівської ГАЕС.
По-перше, це ризик того, що в результаті роботи ГАЕС, пов'язаної з скиданням у Канівське водосховище величезних об'ємів води, з дна водосховища буде підійматися радіоактивний мул, який осів там після аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок роботи ГАЕС ці радіоактивні сполуки знов змішаються з водою і будуть переміщатися за течією в напрямку Канева, Черкас і Кременчука.
По-друге, Канівські гори є геологічно неоднорідними, багато шарів зібрані у складки, зміщені або навіть перевернуті. Тому існує небезпека, що під тиском ваги води у 18 мільйонів кубометрів та ваги самої бетонної чаші може статися зсув та пошкодження водосховища ГАЕС. Згідно з висновком Інституту геологічних наук України НАН України спорудження Канівської ГАЕС в районі села Бучак може призвести до непоправних наслідків, оскільки зона, на якій заплановане майбутнє будівництво, характеризується надзвичайно складною геологічною будовою. Позаяк воно буде розташоване на значній висоті, в разі аварії на ГАЕС ударна хвиля може пошкодити та знищити дамбу ГЕС, що призведе до катастрофічних наслідків – знищення міста Канева, розташованих на берегах Дніпра сіл та частини міста Черкаси. Також можливий ефект доміно і знищення ударною хвилею води всіх дамб водосховищ нижче по Дніпру.
По-третє, тільки в рамках підготовчих робіт вже заплановано вирізання 196 тисяч дерев на площі 1000 гектарів. А це прибережна смуга Дніпра та унікальні екосистеми Канівських гір, які будуть в результаті знищені.
По-четверте, існує реальна небезпека погіршення якості води, вимирання риби та водних організмів. В результаті роботи ГАЕС в водосховищі буде підійматись з дна не тільки радіоактивний мул, а й органічні рештки, що спричинить руйнацію усталених екосистем, оскільки умови проживання для багатьох видів будуть порушені. В кінцевому результаті це призведе до цвітіння та гниття водойми біля ГАЕС, що разом з вбитою турбінами рибою різко змінить умови для водних організмів на незрівнянно більшій площі вниз по течії Дніпра. Загибель більше ніж 90% планктону, який є основним продуцентом кисню, призведе до вимирання організмів, чутливих до концентрації кисню у воді. Врешті-решт це призведе до гниття великої кількості рослинних і тваринних залишків як це спостерігається майже повсюдно на Дніпрі.
Всі ми є свідками жахливого екологічного стану головної річки України – Дніпра, який буквально гине. В першу чергу це пов'язане з наслідками спорудження совєцькою владою каскаду ГЕСів і водосховищ на Дніпрі, що призвело до втрати можливості самоочищення річки через майже повну відсутність течії у водосховищах.
Ось позиція Фонду захисту дикої природи, найбільшої неурядової екологічної організації: «З кожним роком в Україні зменшується кількість природних незарегульованих річок, тому вони повинні бути максимально збережені та захищені від руйнування та забудови. Мають бути виділені та затверджені на законодавчому рівні особливо цінні річки та річкові ділянки, де будівництво ГЕС буде повністю забороненим (так звані 'no-go areas').
Перед розробкою планів щодо збільшення гідроенергетичних потужностей в Україні:
— мають бути уважно розглянуті довгострокові цілі та пріоритети розвитку енергетики в країні;
- всі можливі альтернативи мають бути детально проаналізовані. Особлива увага має бути приділена напрямку енергозбереження та підвищення енергоефективності;
— тільки у випадку, якщо дійсно збільшення енергетичного потенціалу є необхідним, але екологічно дружньої альтернативи не існує, побудова нових ГЕС є можливою".
Українська Академія наук визнала будівництво Канівської ГАЕС безперспективним та економічно невиправданим, з чим важко не погодитися, проаналізувавши економічну складову.
Загальна вартість будівництва (за Програмою розвитку гідроенергетики до 2026) понад 80 мільярдів гривень. Вартість будівництва Канівської ГАЕС орієнтовно 1,5 млрд. доларів США (більше 40 мільярдів гривень). Витрати на будівництво планують здійснити за рахунок кредиту від Міжнародного банку реконструкції і розвитку та Європейського інвестиційного банку, однак рішення щодо надання кредиту на будівництво ці банки до сьогодні не затвердили.
Не дивлячись на це, в 2016 році вже було виділено державним ПАТ «Укргідроенерго» 500 мільйонів гривень на проведення підготовчих робіт для будівництва Канівської ГАЕС. Серед інших робіт – вирубування 196 тисяч дерев на площі 1000 гектарів. Тендер на освоєння цих 500 мільйонів виграло ТОВ «Консорціум „НВО «Укргідроенергобуд», яке є фігурантом кількох кримінальних справ, в тому числі щодо ухиляння від сплати податків на десятки мільйонів гривень і справи, що пов'язані з злочинною діяльністю самого товариства в 2010-2015 роках. За свою діяльність таке товариство має 36 ухвал та постанов у кримінальному судочинстві.
Також щодо діяльності самого ПАТ «Укргідроенерго» в ухвалі слідчого судді Печерського райсуду м. Києва йдеться про те, що службові особи ПАТ «Укргідроенерго» протягом 2010-2015 років зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч державним інтересам брали участь у розкраданні державних коштів, купуючи товари, роботи та послуги у підконтрольних суб'єктів господарювання за значно завищеними цінами. Серед таких є й переможець тендеру на підготовчі роботи на Канівській ГАЕС ТОВ «Консорціум „НВО Укргідроенергобуд“.
В світлі наведених фактів стає очевидно, що в рішенні Кабміну збудувати додаткові ГЕС пріоритетними намірами є зовсім не стабілізування роботи енергосистеми, адже пікові навантаження вже й так забезпечуються за рахунок роботи Канівської та інших ГЕС.
Основною метою уряду Гройсмана може бути банальне бажання забезпечити прибуток вузькому колу осіб, що буде легко зробити, враховуючи масштаби і вартість будівництва. Така вартість складає близько 45 мільярдів гривень, або більше 6% Бюджету 2017 року, що перевищує витрати на оборону.
Неможливо не зауважити ті злочини, на які йде Кабмін заради особистого збагачення. На прибережній смузі завдовжки 6 км знаходяться 14 поселень, 5 городищ та 2 могильники, які представляють практично всі археологічні культури, відомі в Середній Наддніпрянщині – від Трипільської культури до пізнього Середньовіччя та козацької доби. Унікальність Бучацького археологічного комплексу полягає не лише в культурно-хронологічній повноті – такий комплекс фактично не має аналогів на Подніпровї. І більшість цих пам'яток досі повністю не досліджені.
Городище на горі Лисуха, за свідченням істориків, не має прямих аналогів з жодною з відомих археологічних культур і може стати гучним відкриттям для сучасної науки.
Програма, окрім будівництва Канівської ГАЕС, передбачає і створення нових гідроелектростанцій на верхньому Дністрі у Карпатському регіоні, які знищать надзвичайної краси і екологічної цінності місця, заради примарного збільшення виробництва „зеленої“ гідроенергії.
Але, як на мене, катастрофа вже сталася. Це катастрофа у свідомості людей, які готові знищити всю зелень і неповторну красу рідної країни, аби мати кошти на купівлю будинку закордоном і відпочинку на пляжах Океанії. „Немає нічого страшнішого за необмежену владу в руках обмеженої людини« — Василь Симоненко.
Валерія Зеленюк
