«Судова система України потопає в корупції!», «Судді покривають забудовників!», «Кишенькові судді!» — все це сказано, почуто і залишається у фокусі уваги. Що далі?
Хто із корумпованих суддів зайняв місце підсудного? Кажуть, що в нашій країні погані умови для бізнесу. Ну, що ви! Треба знати, де шукати. Найбільший бізнес в нас оголошується «Іменем України» і, так як за це ще ніхто не покараний, його з повною впевненістю можна назвати легальним. Бо де ж ви знайдете нелегальний бізнес, за ведення якого в країні протягом 25-ти років ніхто не сів (вже мовчу про «відсидів»)?
Ще одна лепта до загального уявлення про рівність громадян перед законом, що гарантується кожному статтею 24 Конституції України.
Ідучи шляхом заперечення, визначимо, що рівність вийшла з нерівності, приклад якої наведено нижче.
Приватний вищий навчальний заклад «Київський міжнародний університет» — на перший погляд нічим не примітний ВНЗ, якщо не брати до уваги ректора (президента), яким цей університет пишається. Таким є Хачатур Хачатурян – засновник даного закладу, нині відомий в столиці аж ніяк не досягненнями в освіті, а веденням незаконних забудов.
Університет (читай — Хачатурян) має у власності три гуртожитки: вул. Львівська, 49 (20 поверхів); вул. Оксамитова, 18-а (20 поверхів) та вул. Верховинна, 80-б (4 поверхи). Перші дві адреси можна знайти на різних сайтах, де пропонується здача в оренду одного місця (навіть не кімнати).
Очевидно, що кімнати пустують і університет докумекав на цьому додатково заробляти. Далі Хачатурян Хачатур, маючи таку гарну ширму як заклад освіти, бере в оренду на юридичну особу університету (хто ж відмовить навчальному закладу?) земельну ділянку на вул. Верховинній, 80-б (Святошинський район Києва), площею 0,67 га, буцімто, для реконструкції існуючої будівлі. В 2005 році замість гуртожитку там стояла будівля дитячого садочку, яку Хачатурян через «чесного» суддю із таким же неслов'янським прізвищем (вже ловлю каміння в свій город щодо шовінізму чи расизму) привласнив.
Оренда підписана з міською владою в 2005 на 10 років. Лише в 2013 році Хачатур схопився за реконструкцію і дитячий садочок модернізувався у студентський гуртожиток 4-х поверхів.
Мало! Передумав. Треба 18 поверхів і 2 поверхи підземного паркінгу. Що робить Державна архітектурно-будівельна інспекція? Реєструє декларацію з очевидними порушеннями, Управління благоустрою Святошинського району столиці видає картку на встановлення будівельного паркану. «Київзеленбуд» вперто не бачить зникнення близько 20-ти дерев на цій ділянці, а Департаменту земельних ресурсів діла немає до того, що оренда була видана лише під реконструкцію існуючої будівлі, а наміри орендаря згідно декларації, очевидно, не такі скромні. Вже зайве говорити про те, що декларація реєструється лише на ІІІ категорію складності, а на 18 поверхів (IV категорія) потрібно отримувати дозвіл.
В 2015 році мешканці з відчаю оббили пороги всіх установ, депутатів і чиновників. Сусідні будинки дали тріщини внаслідок протиправного будівництва і риття котловану, глибина якого вже понад п'ять метрів. Тріщини сягають четвертого поверху сусіднього будинку, а у фундаменті вже утворилися значні розколи. Мешканці викликали поліцію, інспекторів з відділу благоустрою, депутатів – штрафи, протоколи, приписи – для Хачатуряна українське законодавство то щось дике і дивне.
Зрештою, після довгих дискусій і неймовірних зусиль громади та місцевого депутата Київрада ухвалила рішення щодо відмови в поновленні договору оренди, термін якого закінчувався в жовтні 2015 року. Довго радіти громаді не довелося!
Не дивлячись на те, що ДАБІ після натиску громади скасувала зареєстровану нею ж декларацію, не маючи жодних дозвільних документів на будівництво, Хачатурян подав позов до суду, мотивуючи його недотриманням Київрадою строків відмови в поновленні договору. Сам університет надіслав лист-клопотання про продовження договору на місяць пізніше строку, визначеного договором і законодавством. Суддя першої інстанції Господарського суду міста Києва (о, диво!) ухвалила законне і обґрунтоване рішення щодо відмови в задоволенні позивних вимог. Хачатурян подає апеляційну скаргу. Дива немає. Головуюча суддя Олена Коротун та двоє інших в складі суду, плюючи на очевидні порушення орендарем містобудівного законодавства та умов користування ділянкою, скасували рішення Київради про відмову в поновленні оренди та дозволили забудовнику і надалі самоуправствувати на комунальній землі.
Слів до Олени Коротун добирати не хочеться, але красномовніше за все скаже про неї її декларація: https://declarations.com.ua/declaration/vulyk_74_71. Із публічних джерел відомо, що чоловік Олени теж суддя і вдвох вони на тому непогано заробляють https://public.nazk.gov.ua/declaration/fb053dd9-bf64-4648-b22a-28d15b0e6e92.
Повернемося до нерівності.
Під час судового розгляду громаді було відмовлено в задоволенні клопотання про залучення їх у якості третьої сторони по справі: суддя не розгледіла на витягу із земельного кадастру суміжність ділянки із забудовою і ділянкою з житловим будинком. Півцарства за окуляри для судді!
Залучення до справи громади не гарантувало б мешканцям очікуваного результату, але навіть на такій стадії людям вказали на пріоритетність грошей над порядністю, законністю і справедливістю. Пересічний мешканець будинку, що розвалюється внаслідок незаконного будівництва, безсилий у своєму праві, гарантованому статтею 24 Конституції України. Такими коротунами набиті суди і що ти, єдиний носій влади в Україні, із цим робитимеш?
