Напередодні офіційного старту президентської виборчої кампанії потенційні кандидати актуалізують питання з широкого спектру інтересів потенційних виборців. Вони намагаються давати на них відповіді у різний спосіб – від великих стратегій кардинальних змін всього до загальних гасел, що апелюють до наших емоцій, від регіональних дебатів безпосередньо з людьми до персональної участі у відкритті нових шкіл та медичних закладів, від частої присутності на телеканалах до обговорення чеснот кандидатів численними наближеними експертами.
Кількість різноманітних питань, актуальних для нашої країни, котрі сьогодні хвилюють громадян, надвелика – від шляху розвитку в майбутнє, обраного країною, до нагальних потреб пересічного громадянина. Усі вони на різні лади активно обговорюються громадянами, журналістами та експертами у ЗМІ та самими потенційними кандидатами.
У багатоголоссі відповідей, пропозицій і бачень від кандидатів та їх медіа-обговорень ми, виборці, здатні втратити ясність змісту порядку денного президентських виборів. У хорі заяв кандидатів і коментаторів, ми можемо загубити найважливіше для проведення чесних і вільних виборів – здатність зробити свідомий вибір, який ґрунтується на довірі, розумінні їх спроможності визначити пріоритети та виконати обіцяне.
В умовах високого рівня олігархічної монополізації загальнонаціональних ЗМІ, також існує реальна небезпека використання медійних ресурсів з метою забовтування їхнього дійсного змісту через всеїдний популізм, маніпуляції та перетворення пошуку відповідей у масові шоу.
Ми, представники громадської Виборчої Ради UA, вважаємо за нагальне визначити дійсно головні питання порядку денного виборів, які мають бути у фокусі уваги загальногромадського обговорення.
Тому ми вважаємо, що порядок денний президентських виборів має виходити, найперше, з цілей, повноважень, прав і обов'язків Президента України, визначених у Конституції.
Нагадаємо їх.
Цілями діяльності Президента України є гарантування державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина (стаття 102 Конституції України).
Відповідно до Конституції (стаття 106) більшість повноважень Президента України сконцентровані у сферах зовнішніх зносин, забезпечення оборони та безпеки України. Він представляє державу і керує її зовнішньополітичною діяльністю, він є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України і керує у сферах національної безпеки та оборони держави, він ініціює введення воєнного чи надзвичайного стану та очолює Раду національної безпеки і оборони України, а також призначає чи визначально впливає на призначення десятків вищих посадових осіб у цих сферах.
Проте ряд конституційних повноважень Президента дають йому право і обов'язок впливати і на всі інші питання державної політики. Це насамперед право законодавчої ініціативи та право підписувати закони, ухвалені Верховною Радою України, чи застосовувати щодо них право вето, право звертатися до Конституційного Суду з конституційними поданнями, право зупиняти дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду і право скасовувати акти голів місцевих державних адміністрацій, а також повноваження звертатися з посланнями до народу та парламенту про внутрішнє і зовнішнє становище України.
Президент України також наділений Конституцією і типовими для світової практики повноваженнями глави держави – вносить до Верховної Ради подання на призначення чи призначає за її згодою цілий ряд політичних призначенців, за результатами конкурсних відборів призначає на посади суддів і деяких держаних службовців, у визначених Конституцією випадках призначає парламентські вибори та всеукраїнський референдум, нагороджує державними нагородами, надає та припиняє громадянство, здійснює помилування.
Таким чином, Президент України є достатньо впливовим органом влади, проте не є всевладним авторитарним вождем і не може робити все, що йому забагнеться або про що його просять політичні соратники чи диктують вигоди популізму.
Виходячи з вище сказаного, Виборча Рада UA закликає всіх політиків і громадських діячів, усіх науковців та експертів, теле-/радіоведучих та журналістів, а відтак усіх громадян України та виборців зосередитися в ході прийдешньої президентської виборчої кампанії на баченні кандидатами в Президенти України відповідей на такі блоки питань:
Блок №1. Роль Президента в конституційній моделі влади, гарантуванні прав і свобод людини і громадянина, форми та методи здійснення ним своїх повноважень та передвиборчих обіцянок: зокрема роль у формуванні Уряду та формування відносин з Урядом та Тіньовим урядом опозиції; методи добору і призначення голів місцевих державних адміністрацій; реалізація права законодавчої ініціативи та застосування права вето, рівень його відкритості в цих питаннях; методи добору і призначення суддів Конституційного Суду, членів Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора; гарантування незалежності суддів та напрями і методи продовження судової реформи; розуміння змісту та меж нормотворчої діяльності шляхом видання актів Президента. Бачення доцільності, перспектив і напрямів реформування конституційного ладу в Україні, деолігархізації та відділення бізнесу від політики, зміцнення справедливості та верховенства права в суспільстві.
Блок №2. Стратегія зовнішньої політики України та методи її реалізації. Конкретний план кандидата щодо прискорення вступу України до ЄС та НАТО. Якою буде політика кандидата щодо Росії?
Блок №3. Реалізація стратегії безпекової та оборонної політики України. План кандидата щодо відновлення територіальної цілісності України: повернення Криму та Донбасу, у тому числі перспективи Мінських домовленостей. Конкретний план вирішення таких ключових питань національної безпеки України, як зміцнення обороноздатності країни, реформування СБУ, Міноборони та Укроборонпрому. Засади економічних відносин з країною-агресором та окупованими нею територіями України.
Блок №4. Стратегія економічного розвитку України – ключові елементи бачення. Основні рушійні сили економічного зростання в Україні в наступні п'ять років. За рахунок чого таке зростання буде сталим? Яким чином економіка здатна перейти від обмеженого до відкритого доступу (у тому числі бачення механізмів деолігархізації, демонополізації)? Чи необхідна та якою має бути державна стимуляція розвитку інноваційних секторів? Конкретна позиція кандидата стосовно інституційних реформ зі створення сприятливого бізнес-клімату (у тому числі для малого та середнього бізнесу), зокрема, механізмів безумовного дотримання прав власності, реформи фіскальної служби, реформи митниці, реформи судової системи, ринку землі, приватизації та державних підприємств, пенсійної системи, реформи трудового законодавства. Як, з точки зору кандидата, створити умови, в яких громадяни зможуть реалізувати свою підприємницьку ініціативу?
Блок №5. Національна консолідація, бачення кандидатом: розвитку мовної політики та політики щодо етнічних меншин – конкретні шляхи і методи вирішення наявних проблем, у тому числі у сфері культури та освіти; політики протидії дискримінації, у тому числі у сфері гендерної ідентичності; політика миротворення у перспективі формування єдиної помісної церкви; ефективних державних інструментів для розвитку спільної, загальнонаціональної культури в умовах децентралізації; гуманітарної політики в умовах перспективи реінтеграції окупованих територій.
Актуальними також є незмінні питання щодо етики діяльності кандидатів у минулому, чесності і відкритості інформації кандидата про себе та свою потенційну команду, прозорості фінансування його/її виборчої кампанії, відсутність чи наявність використання адміністративного ресурсу.
---
Список членів Виборчої Ради UA:
- Зураб Аласанія, журналіст(голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії)
- Ірина Бекешкіна, соціолог (директор Фонду «Демократичні ініціативи»)
- Ігор Бураковський, доктор економічних наук (голова правління Інституту економічних досліджень та політичних консультацій)
- Євген Бистрицький, доктор філософських наук (керівник відділу в Інституті філософії НАН України)
- Михайло Гончар , експерт з енергетики та національної безпеки (президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
- Олексій Гарань, доктор історичних наук (науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», професор політології НаУКМА)
- Ігор Коліушко, експерт в галузі права (голова правління Центру політико- правових
- Сергій Жадан, письменник, громадський діяч
- Андрій Мелешевич, доктор філософії в галузі політичних наук (президент Національного університету «Києво- Могилянська академія»)
- Володимир Огризко, дипломат (голова правління Центру дослідження Росії)
- Валерій Пекар, викладач, громадський діяч
- Олександр Ройтбурд, художник (директор Одеського художнього музею)
- Олександр Савченко, економіст (президент Міжнародного інституту бізнесу)
- Наталія Лигачова, журналістка, шеф- редакторка інтернет видання «Детектор медіа»
- Ольга Айвазовська, голова правління ВГО «Громадянська мережа „ОПОРА“
- Олексій Кошель, громадський діяч (генеральний директор Комітету виборців України)
- Ольга Духніч, докторка політичних наук, журналістка, радіо „Новое Время“
- Андрій Длігач, доктор економічних наук (Генеральный директор группы компаний Advanter Group)
- Олександр Скіпальський, український військовик, генерал-лейтенант
- Тарас Стецьків, український політик. Народний депутат України 1-4 та 6 скликань.
- Юрій Макаров, журналіст, оглядач часопису „Український тиждень“, член Правління НСТУ.
- Дмитро Тузов, тележурналіст, політичний оглядач
- Олександр Фільц, доктор медичних наук (завідувач кафедри в ЛНМУ ім. Данила Галицького)
- Андрій Вишневський, адвокат, експерт з державного управління, громадський діяч.
- Павло Шеремета, український менеджер-економіст, засновник Києво-Могилянської бізнес-школи (KMBS), Міністр економічного розвитку і торгівлі України (з 27 лютого по 2 вересня 2014 року).
- Тарас Шевченко, стипендіат програми Yale»s World Fellows 2017 (директор Центру демократії та верховенства права)
- Тарас Возняк, український культуролог, політолог, головний редактор і засновник Незалежного культурологічного журналу «Ї», генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Бориса Возницького.
