Майбутнє українського бізнесу. Підсумки форсайту

У перший день літа 2019 року п'ятдесят підприємців зібралися на березі моря під Одесою, щоб разом промоделювати майбутнє українського бізнесу. Адже ми живемо в час максимальної невизначеності, коли глобальна системна криза накладається на локальну кризу в Україні. Бізнесу необхідне розуміння сценарного простору, щоб визначити власні корпоративні стратегії. Адже той, хто не має власного проекту майбутнього, стає лише ресурсом для того, в кого власний проект майбутнього є.

Форсайт — це сукупність дослідницьких та управлінських заходів, спрямованих на прогнозування і конструювання майбутнього на основі поєднання об'єктивного аналізу та суб'єктивних передбачень. Форсайт не є суто науковою методологією, бо має в першу чергу управлінську мету — не лише «що буде?», а й «що нам робити?» і, таким чином, відверто скерований на інтереси певних суб'єктів. Повноцінний форсайт включає сотні учасників і триває кілька місяців (ось звіти про два великі форсайти: «Людський капітал України 2025» та «Земельна відповідь»). Але і за один день можна досягти певних результатів, якщо мати сильних та мотивованих учасників дослідження.

Отже, ми спробували подивитися на український бізнес у рамці 10 років, поєднуючи дослідження глобальних та локальних трендів та ґрунтуючись на інтегральній картині світу (економіка, політика, мислення, технології, культура є взаємопов'язаними та однаково важливими). У фокусі уваги були інтереси українського бізнесу.

Дослідження почалося з визначення найважливіших трендів сучасності у семи ключових сферах: глобальна політика, глобальна економіка, технології, українська політика, українська економіка, соціум, етика та культура. Загалом учасники визначили 80 ключових трендів, які були класифіковані на дві основні категорії. Невідворотні (неминучі, інваріантні) тренди формують неминуче майбутнє — те, що настане в будь-якому випадку, якщо не станеться непередбачуваних подій, яких немає в нашій картині світу (джокерів, «чорних лебедів»). Натомість варіативні (змінні, гнучкі) тренди формують різні сценарії майбутнього. Всі сценарії мають спільну частину (перетин) — а саме, неминуче майбутнє.

Серед значної кількості невідворотних трендів слід зазначити всім відомі: роботизація, цифрова трансформація бізнесу, зменшення традиційної ресурсної бази, зростання енергоефективності та відновлювальних джерел енергії, гонка освоєння космосу, структурні зміни в економіці, поширення блокчейну, розподіленого доступу та інших новітніх підходів, зростання тривоги та популізму як відповіді на неї, міграція, децентралізація, віртуалізація тощо.

Сценарії майбутнього залежать від варіативних трендів. Серед кількох десятків глобальних варіативних трендів були визначені подальша глобалізація та стирання бар'єрів між ринками, зміна ринків під впливом інформаційних технологій, штучний інтелект, поширення електронних валют, розвиток біотехнологій та зростання тривалості життя, концентрація ресурсів на інноваціях, стирання грані між бізнесом і життям (бізнес як хобі), поширення популярності освіти і самоосвіти, а також як значною мірою протилежний тренд — примітивізація, поширення популярності простих моделей, рішень та відповідей. Серед локальних українських варіативних трендів були виділені запит на зміни в українському суспільстві, розвиток малого і середнього бізнесу, зростання заробітних плат, зростання зрілості бізнесу тощо.

Якщо сьогодення учасники форсайту визначили метафорою «Очі бояться, руки роблять», то їхня мрія про майбутнє характеризувалася мемами «Країна стартапів», "Made in Ukraine", «Україна як бренд», «1000 легенд про Україну». Водночас неминуче майбутнє, визначене вищенаведеними невідворотними трендами, малювалося не в таких яскравих тонах, а було представлене метафорою «Спасіння потопаючих — справа рук потопаючих» та іншими, трохи більш грубуватими висловами.

Для формування сценарного простору необхідно визначити найважливіші з найважливіших варіативних трендів, які формують альтернативи («розтяжки"). Зазвичай беруть дві таких "розтяжки", що формують матрицю із 2 х 2 = 4 сценаріїв. Але сценарний простір для українського бізнесу виглядає складнішим, ніж можна описати такою матрицею, тож модератори форсайту ризикнули й обрали три "розтяжки" (кожна "розтяжка" — це дві альтернативи). Таким чином, сценарний простір виглядає як тривимірна матриця 2 х 2 х 2 = 8 (уявіть собі кубик, це воно й буде).

Учасники форсайту обрали дві глобальні "розтяжки" та одну локальну, а саме:

1) Глобалізація чи Протекціонізм (глобалізація посилюється, руйнуючи бар'єри між ринками, — чи навпаки, послаблюється, а держави створюють бар'єри для захисту власних ринків);

2) Нове Просвітництво чи Нова Інквізиція (перемагає тренд нового мислення, прагнення освіти, бажання знань і готовності жити у складному світі — чи навпаки, тренд примітивізації, небажання знати, поширення популярності простих моделей, рішень та відповідей);

3) Розвиток малого та середнього бізнесу в Україні — чи Домінування великих корпорацій в українській економіці.

Схема сценарного простору наведена на малюнку.

Три "розтяжки", кожна з яких має два альтернативних варіанти, формують вісім сценаріїв. У таблиці наведені їхні метафоричні назви, придумані учасниками:

Нова Інквізиція

Нове Просвітництво

Для кожного сценарію учасники форсайту мали описати його ключові характеристики. Глибина аналізу вийшла різною, тож нижче наведу досить стислі описи. Читачі можуть без особливих зусиль знайти додаткові характеристики тих сценаріїв, які їх зацікавлять.

1. Сценарій "Люди-гвинтики" («Один у полі не воїн").

Домінування великих корпорацій в умовах глобалізації та Нової Інквізиції.

Влада олігархів та монополій у промисловості та сільському господарстві. Зростання бар'єрів входження у будь-який бізнес, ліцензування, патентування та інші способи захисту від конкуренції. Зменшення рівня свободи думки. Стирання кордонів, масова еміграція. Погіршення екологічної ситуації. Зниження ролі профспілок. Великий бізнес впливає на державу і церкву. Виграють монополії, програють споживачі. Гасло для МСБ — "один у полі не воїн": об'єднання заради виходу на зовнішні ринки.

2. Сценарій "Digital Sovok".

Домінування великих корпорацій в умовах протекціонізму та Нової Інквізиції.

Державний апарат, силовики та монополії зливаються в одну силу, яка концентрує всю владу. Тотальний контроль над всіма сферами життя, економіка сировинної ренти, ізоляція, панівна ідеологія. Посилення армії, силовиків, парамілітарних організацій. Злидні, деградація, революційне лівацтво. Велика ймовірність втрати державності.

3. Сценарій "Куркуль-Ленд".

Розвиток МСБ в умовах глобалізації та Нової Інквізиції.

Велика кількість самостійних гравців на глобальному ринку, країна кластерів і самозайнятості, сприятлива податкова політика. Ключові гравці — професійні асоціації та кластери, також велика роль транснаціональних корпорацій та популістичних рухів. Стабільна, але неінноваційна економіка. Розвиток професійно-технічної освіти. Хуторянські настрої. Завдання бізнесу — розбудова кластерів.

4. Сценарій "Дорога в нікуди".

Розвиток МСБ в умовах протекціонізму та Нової Інквізиції.

Закрита бюрократична держава, відсутність інновацій, модернізації. Стабільність, натуральне господарство, дефіцит товарів. Жорстке державне регулювання, інквізиторські закони, каральний апарат, корупція, відсутність правосуддя. Консервативна освіта, обмеження свободи слова та інтернета, залежні від держави медіа та церква. Знищення політичної опозиції. Завдання бізнесу — вижити на обмеженому внутрішньому ринку.

5. Сценарій "Силіконова долина".

Домінування великих корпорацій в умовах глобалізації та Нового Просвітництва.

Влада транснаціональних корпорацій, програш локальних гравців або входження їх до глобальних систем.

6. Сценарій "Дивний новий світ".

Домінування великих корпорацій в умовах протекціонізму та Нового Просвітництва.

Розквіт монополій на закритому внутрішньому ринку. Освіта перебудована під потреби монополій. Розшарування суспільства, масова еміграція.

7. Сценарій "Рій бджіл".

Розвиток МСБ в умовах глобалізації та Нового Просвітництва.

Велика маса людей з новим мисленням, поштовх до розвитку високих технологій, розвиток освіти та науки у взаємодії з бізнесом, виникнення нових бізнес-моделей на базі мережевої взаємодії малого бізнесу. Великий інтерес до країни з боку глобальних корпорацій. Зменшення ваги сировинної економіки, зростання високотехнологічних гнучких компаній.

8. Сценарій "Країна стартапів".

Розвиток МСБ в умовах протекціонізму та Нового Просвітництва.

Сприятливі умови для розвитку бізнесу, розвиток масового підприємництва, зростання імпортозаміщення. Перезавантаження освітньої системи, широкий вибір освітніх платформ. Діджиталізація державних послуг.

Подальший аналіз сценаріїв привів учасників форсайту до висновку, що інерційним сценарієм (що буде, якщо нічого не робити) є сценарій №1 "Люди-гвинтики", а цільовим (найбільш бажаним) — сценарій №7 "Рій бджіл". З цього випливає, що стратегія (яка формується як шлях переходу від інерційного сценарію до цільового) мусить концентруватися на збереженні тренду на глобалізацію та водночас розвертанні тренду на домінування корпорацій у бік розвитку МСБ, а тренду "Нова інквізиція" в бік "Нового просвітництва".

Стратегічні кроки для бізнесу, окреслені учасниками форсайту, включають:

1. Інвестування у Суспільне телебачення
2. Підтримка логіки "гроші за клієнтом" в усіх сферах: освіта, охорона здоров'я, інфраструктура тощо
3. Підтримка реформ у напрямку верховенства права
4. Розвиток цифрової держави задля прозорості
5. Підтримка інноваційної освіти для дітей та дорослих
6. Пропаганда освіти та МСБ
7. Розвиток інкубаторів для стартапів
8. Податкові преференції МСБ
9. Створення платформ для комунікації та обміну досвідом власників МСБ
10. Залучення молоді до МСБ
11. Об'єднання МСБ під нові спільні завдання: пропаганда, лобізм, вихід на нові ринки.
12. Підтримка політичних сил, що представляють інтереси МСБ
13. Залучення молоді до політичної активності
14. Розвиток конкурентного середовища
15. Героїзація платника податків, споживач має відчути себе платником податків
16. Поглиблення децентралізації

Одноденний дослідницький захід такого типу не може замінити тривалої експертної роботи центрів економічної та політичної думки, але він точно і доволі репрезентативно відобразив картину світу українських підприємців, їхнє бачення траєкторій суспільного розвитку та необхідність спільної роботи над втіленням кращого сценарію майбутнього.

Форсайт був проведений у рамках фестивалю Marketing Jazzz 2019 за ініціативи Жанна Смотрича, модератори Валерій Пекар та Євген Пестерніков за участю Тетяни Жданової.

Постскриптум. З того часу минуло майже 9 місяців, і ми бачимо, як змінюється картинка по ключових "розтяжках" (час підтвердив, що вони були обрані вірно). Тренд на глобалізацію в цілому зберігається, хоча йому перешкоджають торговельні війни та Брекзіт, його ставить під загрозу коронавірус. Другий глобальний тренд значною мірою невизначений: Нове Просвітництво та Нова Інквізиція будуть ще певний час змагатися на світовій арені, хоча окремі країни рішуче зроблять крок у той чи інший бік. Що же стосується локальної розтяжки, то тут, на превеликий жаль, ми бачимо посилення системного тиску на малий і середній бізнес, що веде нас до сценаріїв, які жодним чином не можна назвати найкращими. Водночас ступінь згуртованості МСБ суттєво не виросла, і саме тут є можливості для стратегічних кроків — але для цього бізнесу треба зайняти суб'єктну позицію. Умовно кажучи, буржуазна революція неможлива без буржуїв.