Дива довкола Києво-Печерської лаври продовжуються. 30 березня мало б увійти в історію сучасної України, як день повного очищення від виразки релігійного світу — УПЦ МП. Але попри офіційність події та наявність необхідних документів московські попи відмовляються залишати стіни святині та мають намір шукати докази неправомірності рішення. Намісник(екс) Києво-Печерської лаври митрополит Павло заявив, що «господь не пробачить» президенту України Володимиру Зеленському і що не поїде з України поки не похоронить всіх.
З чого все почалося?
10 березня стало відомо, що Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» з 29 березня розриває договір із Чоловічим монастирем Української православної церкви (Московського патріархату) від 2013 року про безоплатне користування культовими будівлями та іншим майном. Таке рішення було прийнято через те, що УПЦ МП:
- не має нічого спільного з православною церквою України;
- підпорядковується Москві;
- підтримує інтереси Кремля;
- пропагандує підтримку російсько-української війни серед парафіян;
- займається корупцією та незаконним збагаченням;
- підозрюється у злитті інформації ворогу.
Це лише невелика частина того, в чому звинувачується УПЦ МП. Тож за умовами договору московські попи мали б 29 березня у Хрестовоздвиженській церкві на нижній території Києво-Печерської лаври провести останнє богослужіння УПЦ МП. А 30 березня покинути святиню. Проте, намісник(екс) лаври митрополит Павло заявив, що вони не планують цього робити та подають позов до суду проти національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Що буде далі?
На цей час відомий у суспільстві Паша Мерседес заявив, що до Господарського суду Києва надійшов позов від Свято-Успенської Києво-Печерської лаври/Чоловічий монастир/УПЦ МП. Тобто у лаврі подали позов до Національного заповідника «Києво-Печерська лавра», яким вимагають визнати недійсною відмову від договору з УПЦ МП.
УПЦ МП просила визнати недійсною односторонню відмову заповідника «Києво-Печерська лавра» від договору про оренду, а також заборонити йому виселяти представників УПЦ із території музейного комплексу. Втім суд позивачам у такому проханні відмовив.
Відтак представники УПЦ МП мають покинути приміщення заповідника та допустити до його приміщень комісію Міністерства культури та інформаційної політики з приймання-передачі державного майна (заповідник належить державі, а не бодай одній із представлених в Україні церков). Але ні одного, ні іншого Паша-мерседес та його прибічники робити не збираються.
Ця катавасія може затягнутися на дні, неділі, місяці та роки. Але за оптимістичними прогнозами буде відбуватися наступне: московські попи намагатимуться всидіти на золотій жилі різними можливими методами. З цією метою, щоб хоч якось відтягнути час, вони й звернулись до суду та мають намір шукати докази незаконності розірвання договору про безоплатне користування майном та приміщеннями Києво-Печерської лаври. Щоб зрозуміти, наскільки ці люди, не мають нічого спільно з Богом, варто звернути увагу на цитату парафіянина «Києво-Печерської лаври» Василя:
«Усі цінності, які перебувають у лаврі, не є власністю держави Україна, вони є власністю російської православної церкви».
Та зіставити з іншою цитатою, сказаною вже адептом УПЦ МП:
«ПЦУ є сектою, жодного відношення до Церкви не має. Це секта, створена політичними структурами з певними політичними цілями. Люди тут заплуталися чому? Тому що пішли по західні країни, а західні країни — вони не православні».
Варто зазначити, що відповідь від другої сторони не заставила довго чекати на себе. Служба безпеки України веде активну слідчу справу, збираючи докази причетності Московського патріархату до російсько-української війни. Тобто, якщо вони будуть знайдені та надані суду — розірвання договору буде правомірним, а значить прихильники Кремля будуть змушені покинути стіни святині негайно.
Як відреагував релігійний світ?
Обговорюючи цей момент, варто одразу звернути увагу на думку авторитетної у релігійному суспільстві людини — Вселенського патріарха Константинопольського Варфоломія. Він зазначає:
«Російська православна церква (РПЦ) розділяє відповідальність за агресію РФ проти України та скоєні злочини. Церква і державне керівництво в Росії співпрацювали у злочині агресії та розділяли відповідальність за подальші злочини, такі як шокуюче викрадення українських дітей. Наш міжрелігійний діалог має бути зосереджений на способах спротиву і нейтралізації здатності керівництва Московського патріархату підривати єдність і теологічно узаконювати злочинну поведінку».
Тобто патріарх наголошує, що російська влада використовує церкву, як інструмент для досягнення своїх стратегічних цілей. До цієї думки варто прислухатись, адже Константинопольський Варфоломій — предстоятель всього православного Сходу. Його потрібно розуміти першим серед рівних, а його кафедра найголовніша серед інших.
Загалом, Константинопольська церква надала автокефалію багатьом церквам, що згодом увійшли в диптих:
- Болгарська православна Церква (в 932, 1234 і 1946);
- Сербська православна Церкві (в 1218 і 1879);
- Російська православна Церква (1589 — визнання самопроголошеного патріархату й автокефалії);
- Румунська православна Церкві (1895);
- Польська православна церква (1925);
- Албанська православна Церкві (1937);
- Елладська православна церква (1950);
- Грузинська православна церква (1989);
- Православна церква Чеських земель і Словаччини (1998);
- Православна церква України (2019).
Тож думка Варфоломія є важливою та рівноцінною істині. Він відверто не підтримує діяльність УПЦ МП в Україні саме через їх політичні погляди. Але в той час, коли світ прислуховується до його думки та розділяє її тези — московські попи та їх прихильники пропагандують «руський мір» в українській столиці, називаючи всі ці події з розірванням договору великим гріхом.
Як відреагувала українська сторона?
Після вчорашніх подій українська влада дала свій коментар, де запевнила, що нікого з «Києво-Печерської лаври» силоміць виганяти не буде. Також натякнула, що пропонує московським попам переходити до православної церкви України. Це досить цікава новина, яка вже найшла вуха першого охочого.
Архімандрит «Києво-Печерської лаври» УПЦ МП Авраамій (Лотиш) перейшов до ПЦУ і попросив митрополита Епіфанія затвердити його виконуючим обов'язки намісника лаври. Епіфаній погодився. Також він закликав братію залишатися у святині та переходити на сторону ПЦУ.
Звісно, що ці дії були сприйняті Московським патріархатом, як зрада. Незадовго після появи новини очільник УПЦ МП митрополит Онуфрій вирішив покарати архімандрита Авраамія (Лотиша), звинувативши в «ухиленні у розкол» та «грубому порушенні присяги священнослужителя», тому йому «забороняється у священнослужінні» без права причастя. Відверто, дії УПЦ МП схожі на останні судоми, які врешті-решт стануть передвісником повного очищення української землі від московитів.
