Вміти розісваритися з сусідами-членами ЄС і потім звинувачувати їх у всіх гріхах – це треба вміти. Чимало є запитань до зовнішньої політики угорців в Україні, але постійно підіймаючи рівень напруги у взаємних відносинах не варто очікувати різкого потепління, як саме собою розуміється.
Різка заява очільника українського зовнішнього відомства Кулеби щодо нової газової угоди з РФ звісно, що не сподобалася угорцям. А кому б таке сподобалося?
Нам також не дуже подобається, що Угорщина масово роздає свої паспорти на Закарпатті, не подобається, що часто підіграє Росії у протистоянні з Україною.
Угорцям не подобається, що ухваленим мовним законом угорців змусили вчитися українською. Так само, як і російськомовним в Україні не подобається, що єдиною мовою навчання в один рік стала українська.
Нам усім багато чого не подобається. Але не ми будемо вказувати угорцям, з ким влада Угорщини підписуватиме газові контракти. Так само, як і вони не будуть вказувати, якою мовою має бути навчання в Берегово.
Але якщо ми хочемо, щоби транзит до Угорщини і найголовніше ВІРТУАЛЬНИЙ ІМПОРТ з Угорщини російського газу зберігся, то потрібно по-іншому розмовляти з нашими західними сусідами-мадярами. І виторговувати взаєморозуміння та взаємопідтримку.
1 травня 2020 року Україна та Угорщина об'єднали дві фізичні точки передачі газу на кордоні країн в одну віртуальну. «Віртуальний реверс» передбачав обмін природним газом між операторами газотранспортних систем, коли фізично газ через кордон не переміщається, а сторони успішно здійснювали взаємозалік.
До речі, щодо Турецького потоку, котрий став визначальним в поставках газу до Угорщини. Цей проект, почали перебудовувати з Південного потоку ще у 2015 році. 7 квітня в Будапешті глави МЗС Греції, Сербії, Македонії, Угорщини і Туреччини підписали декларацію про енергетичну співпрацю в створенні «економічно виправданого шляху диверсифікації маршрутів і джерел» для транспортування природного газу з Туреччини в країни Європи, таким чином підтвердивши бажання брати участь у проекті на базі маршруту, оприлюдненого Путіним в ході візиту в Угорщину в лютому.
Проект зупинявся, відновлювався, знову зупинявся та знову відновлювався через конфлікт зі збитим російським літаком над Туреччиною. Але перше постачання газу до Болгарії відбулося 1 січня 2020 року. Офіційно введений в експлуатацію 8 січня 2020 року.
І тут виникає запитання: українська влада (незалежно від прізвища президента) не знала, що газ Турецьким потоком буде доставлятися в Угорщину? Знала. То чому ж гуму тягнула? Тут я вже відповісти не можу. Тим паче, що втратили ми дуже важливий віртуальний реверс.
І здається мені, що це лиш початок великих неприємностей української влади в умовах нової європейської енергетичної кризи, котру Росія вдало використовує у власних цілях. Єдине, що нам не варто робити – то це хаяти усіх в усіх гріхах, окрім себе. Але схоже, що нинішня влада цього не розуміє і не бажає розуміти.
