30 квітня, Верховна Рада підтримала законопроект № 2386 за основу, який спрямований на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії, за рахунок емісії ОВДП. Документ був ініційований депутатами від правлячої фракції з огляду на необхідність врегулювання платежів в енергосекторі, котрі накопичилися після переходу нашої енергосистеми на нові правила з 1 липня 2019 року. Станом на 31.08.2019 дебіторська заборгованість ДП «Енергоринок» складала 30,9 млрд. грн., кредиторська — 28,1 млрд. грн.

Найбільша питома вага такої заборгованості припадає на державні підприємства, а саме, ДП «Регіональні електричні мережі» — 42%, яке постачає електричну енергію державним вугледобувним підприємствам та ДП НАЕК «Енергоатом» — 42%, яке здійснює виробництво електроенергії на атомних станціях.

І тут справедливо вказати на причини виникнення такої заборгованості: відсутність повного покриття собівартості вугілля вугледобувним підприємствам з державного бюджету; низький рівень платіжної дисципліни підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та низький рівень платіжної дисципліни споживачів електричної енергії на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областях.

Безумовно інтерес великого капіталу в енергоринку також наклав відбиток на загальну ситуацію. Так само, як і запроваджений високий «зелений тариф», зобов'язання за який лягає на недофінансований державний бюджет й ставить нас в незручне положення перед інвесторами. На початку минулого місяця посли Бельгії, Великої Британії, Канади, Норвегії, Німеччини, Франції, Швеції та Південної Кореї в Україні в листі до керівництва країни закликали не допустити неповернення інвестицій у відновлювані джерела енергії України.

Не варто відкидати ще один суттєвий фактор, який впливає на загальну ситуацію на енергоринку України — зниження споживання електроенергії.

За даними «Укренерго» споживання електроенергії в Україні у квітні 2020 року знизилось на 11% порівняно з березнем цього ж року та становить 9028 млн кВт*год, а порівняно з квітнем минулого року — зменшилось на майже 8%. У порівнянні з квітнем 2019 року найбільший спад споживання показує машинобудівна галузь (-21%), транспортна галузь (-17%), металургія (-13%), а також — паливна галузь та комунально-побутовий сектор економіки (по -12%).

Основними чинниками зниження споживання є сезонне підвищення температури повітря та карантинні заходи, які обмежили можливість роботи промислових підприємств, середнього та малого бізнесу і сфери послуг.

Що стосується ДП «Енергоатом» там є ще одна проблема – спеціальні зобов'язання продавати на оптовий ринок електроенергію за фіксованими низькими цінами (ПСО). Хоча ДП «Енергоатом» неодноразово наголошувала на спотворенні діючого механізму ПСО. З початку поточного року Енергоатом мав відпускати 90%, а потім 85% виробленої на АЕС електроенергії за граничними цінами (56,67 коп за кВт-год, без ПДВ) ДП «Гарантований покупець», який, у свою чергу, продає електроенергію постачальникам універсальних послуг в обсягах, необхідних для задоволення потреб побутових споживачів.

Усе вище перелічене і стало причиною того, що станом на 2 червня 2020 року на атомних станціях України в роботі 10 з 15 енергоблоків. Непрацюючі перебувають або в плановому ремонті або в резерві.

Однак ми не бачимо сьогодні чіткої реакції керівництва країни та очільників профільних відомств на ситуацію, оскільки ця проблема є комплексною на котру вплинули і зменшення споживання, і відсутність достатньої платіжної дисципліни й економічна криза і врешті-решт тепла погода й війна в Україні.

Тому нам варто було б очікувати комплексну програму виходу з енергетичної кризи, а не заяв НКРЕКП про можливе підвищення тарифу на електроенергію. Втім така ініціатива поки що спростована владою. Нам обіцяють зберегти пільгові 100 квт для населення до кінця поточного календарного року.


Мій телеграм https://t.me/vklochok