«Рік 2009 запам'ятається українцям епідемією грипу. Людям довелось не лише вчитися жити з небезпечним вірусом, а ще й відсіювати у час пандемії негативну інформацію і долати паніку з політичним присмаком. Першими від вірусу А/H1N1 постраждали мешканці західних областей держави. Відсутність будь-яких ліків в аптеках, брак марлевих пов'язок, неправдива інформація, яка лунала з уст влади та політиків. Саме цим львів'янам запам'яталась епідемія. Тим часом щодня на Львівщині кількість хворих збільшувалась на кілька тисяч, за добу вмирали до 10 осіб. Патологоанатоми при розтині у покійників замість легенів виявляли запечену кров».

Це є цитата з публікації на радіо Свобода.

А тепер порівняйте з тим що відбувається сьогодні. Схожа картина: корона дуже небезпечна, смертність висока, у важких випадках лікується складно й довго. Заходи безпеки, які ми вживаємо, вкрай необхідні й не зайві.

Хто пам'ятає свинячий грип й перехворів ним у 2009 році то не заперечуватиме тяжкості протікання так само як і складності протікання хвороби на COVID-19. Тоді не вистачало таміфлю (справді ефективний препарат). Цього разу це була проблема з концентраторами, апаратами ШВЛ киснем та ліжкомісцями, яку владі все ж вдалося взяти під контроль в тому числі і через напрацювання колективного імунітету.

Тиждень тому в ЗМІ з'явилася доволі цікава інформація, яка не набула широкого розголосу (бо розвіює зраду) втім ватує уваги. Лабораторія «Синево» заявила, що більша поливна українців вже мають імунітет від корони. «Антитіла IgG до COVID-19, що свідчать про наявність імунітету до коронавірусної хвороби, мають 52% українців. За підсумками тестування в січні 2021 року, кількість клієнтів з виявленими імунітетом до COVID-19 в залежності від регіону становить від 44% до 60%. У той же час, ще в жовтні 2020 року відсоток клієнтів з позитивним тестом на імунітет становив 33% , а в липні — 9%».

Ще раніше окремі вірусологи взагалі говорили про 80% тих, хто вже має набутий імунітет і радять не поспішати зі щепленням. Принаймні перед ним зробити тест на наявність антитіл та порадитися з лікарем. Натомість в країнах Євросоюзу й інших державах (Україна не є винятком) заговорили про обов'язкову вакцинацію та запровадження так званих «ковідних паспортів», які можуть бути умовою відвідування окремих країн.

В січні місяці ВООЗ висловилися щодо таких намірів ввести обов'язкове надання доказів вакцинації від коронавірусу іноземними туристами та рекомендував урядам країн утриматися від подібних ініціатив.

Ще у вересні минулого року в українському парламенті було зареєстровано законопроект (4142), який серед іншого визначає обов'язкове щеплення для отримання дозволу на відвідування навчального закладу та для представників деяких професій, які можуть поширювати інфекційні хвороби. А право визначати перелік таких профілактичних щеплень визначає Кабмін.

Існуючий на даний час в Україні Календар профілактичних щеплень містить обов'язкові щеплення проти гепатиту В, туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюка, правця, кору, епідемічного паротиту, краснухи, гемофільної інфекції. Ці дані є на сайті Центру громадського здоров'я. Там же є й інформація про те, щодо вакцинації від COVID-19.

«24 грудня 2020 року Наказом МОЗ України було затверджено „Дорожню карту з впровадження вакцин від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні в 2021-2022 роках“. Основним завданням Дорожньої карти з вакцинації протягом 2021–2022 років є охоплення вакцинацією проти коронавірусної хвороби COVID-19 не менше 50 % населення України (20 866 390 людей). Водночас, підходи до впровадження програми з вакцинації значною мірою формуються фактором доступності вакцин», — мовиться на сайті.

Через значний резонанс згаданого вище законопроекту та широкі антивакцинальні настрої в суспільстві законопроект було відкладено. Але я маю стійке переконання, що про нього заговорять з новою силою після вчорашньої заяви президента Зеленського під час форуму «Україна 30. Коронавірус: виклики та відповіді».

Після початку вакцинації від COVID-19 в Україні цей процес буде суто добровільним, — повідомив він. Однак є категорії українців, які просто не мають права відмовлятися від вакцини – це ті люди, які працюють на державу, знаходяться на її утриманні, та мають масу контактів. Єдиний показник, коли людина на державній службі має право відмовитися від вакцинації – це алергія, або інші протипоказання, які виключають застосування вакцини, — додав Зеленський.

Чи справедливо зобов'язувати вчителів, лікарів та ніші категорії населення проходити обов'язкову вакцинацію від COVID-19? На це запитання ми ще маємо знайти відповідь з огляду на дуже контраверсійну позицію ВООЗ, тих кого будуть вакцинувати та з огляду на напрацьований колективний імунітет.

Врешті-решт уся ця пандемія (справді страшна пандемія) може завершитися так само, як й історія зі свинячим грипом 2009 року. Якщо так станеться — це буде просто чудово.

Як на мене, то це якраз той випадок коли поспішати вже потрібно повільно. І те, що ми ще не маємо вакцини в Україні може бути швидше благом аніж покаранням чи недбалістю влади, як то полюбляють заявляти опозиційні політики.

В усій цій історії та баталіях, котрі ми вели в ефірах, є непоганий позитивний момент: влада врешті решт звернула увагу на медичну галузь і хоч щось там поліпшила. Як мінімум загальмували реформу Супрун. А це вже не мінус так точно.