Північний потік-2 став, як на мене, вигідний усім (за винятком України): і тим хто «ЗА», і тим хто «ПРОТИ». Усі отримують свої «плюси й мінуси».
Остання заява Байдена про можливе скасування санкцій проти компаній, що будують газопровід викликало жваву дискусію й надало нового подиху політичному протистоянню в США між демократами та республіканцями.
У Сенаті США група з 14 представників Республіканської партії зареєструвала законопроєкт, який забороняє уряду відмовлятися від санкцій проти компанії-оператора російського газопроводу «Північний потік-2» Nord Stream 2 AG.
Співавтори законопроєкту піддають Байдена різкій критиці, називають скасування санкцій помилкою і вимагають негайно докласти всіх зусиль для зупинки проєкту Nord Stream 2.
І чим закінчиться уся дипломатична катавасія більш ніж очевидно – добудовою проекту.
Втім чи є загроза від цього для України і настільки вона велика?
Однозначно — це послаблення привабливості нашої держави, як транзитера. Але не Україною єдиною.
Споживання газу в Європі по року складає плюс 400 млрд.куб.м. І ця цифра має усі тенденції до зростання. Навіть цієї зими через морози в Європі запаси блакитного палива суттєво просіли. Далі більше – Європа буде нарощувати поставки звідусіль. І з Росії, в тому числі.
Потужність північного потоку-2 вдвічі слабша за українську ГТС – біля 55 млрд.куб.м. Тому роботи вистачить на всіх, за умови розумних міждержавних зв'язків та цинічної української державницької дипломатії.
Бо заяви на кштал «вважаю, що це буде програшем Сполучених Штатів Америки… це буде особистий програш президента Байдена» нам точно не додають.
Думайте.
