Оновлений Меморандум з Міжнародним Валютним Фондом в рамках програми стенд-бай (SBA) від червня 2020 року хоча і пройшов інформаційно непомітно, але вартує того аби розібратися з потенційними наслідками його реалізації більш детально.

 

Загальний обсяг програми складає 5 млрд.дол. Тоді у червні 20-го року Україна отримала відразу 2,1 млрд.дол. Надалі програма зупинилася через низку економічних, соціальних та інших політичних факторів. В силу різних обставин Україна перестала виконувати умови, програму було заморожено. Хоча в початковому варіанті передбачалося чотири етапи перегляду її виконання.

 

Така практика співпраці, з проміжними підсумками виконання умов меморандуму, не нова. Практично завжди програми не виконувалися, гроші надходили частково. Влада під тиском внутрішніх політичних та економічних чинників часто свідомо не йшла на виконання взятих зобов'язань, прописаних в угодах з МВФ. Не стала винятком і остання програма. Так само вона не втратила актуальності й важливості для українського дефіцитного бюджету.

 

Незважаючи на те, що дохідна частина державної скарбниці в поточному році виконується з перевищенням планових показників, за 9 місяців поточного року видаткова частина суттєво відстає — виконана лише на 68%. Такі дані оприлюднила Рахункова палата України. При цьому на придбання обладнання, капітальний ремонт, реконструкцію та будівництво спрямовано лише 38% запланованого на рік.

 

І враховуючи, що майже дві третини коштів на ці цілі мають бути використані в останні місяці року, це посилює ризики невиконання плану видатків до кінця року. Відтак для уряду архіважливим було отримання позитивного проміжного висновку МВФ про виконання положень Меморандуму, що дасть змогу до кінця дії Програми (до червня 2022) отримати ще 2,2 мільярда доларів США.

 

Такий висновок Україна отримала і разом з цим висновком до державного бюджету вже цього року надійшло майже 700 млн.доларів. З огляду на вище описаний стан справ з державною казною це справді позитивна новина, що частково стабілізує фінансово-економічну ситуацію в державі. Втім така стабілізація має свою «ціну», з якою спробуємо розібратися нижче.

 

Меморандум визначає низку маяків, виконання яких будуть умовою подальшої співпраці з Фондом. І з огляду на те, що окремі рішення Києва йдуть в розріз з позицією команди Крісталіни Георгієвої, українська влада може мати низку, як внутрішньо-економічних так і зовнішньо-політичних проблем.

 

Викликом номер один для світу безумовно стала пандемія коронавірусу. Не випадково оновлений документ розпочинається фабулою про стан справ боротьби з пандемією та зобов'язанням перед Фондом до кінця поточного року вакцинувати 17 мільйонів українців. Станом на 2 грудня першу дозу вакцини отримало понад 13 млн.осіб, а дві – 11,5 млн.чол. Враховуючи доволі потужні темпи вакцинації (біля 1,5 млн. доз в тиждень) після введення обмежень доступу невакцинованих до роботи, відвідування торгових закладі і таке інше, дійсно є підстави говорити про ймовірність виконання такого маяка програми. І для загальної стабілізації перебігу пандемії це справді важливий чинник, що дасть змогу Україні співпрацювати із зовнішнім світом.

 

Ми добре пам'ятаємо, що минулого бюджетного року на боротьбу за пандемією та її наслідками (в тому числі й економічними) було виділено 66,5 млрд.грн. Тоді парламент зобов'язав уряд після завершення бюджетного року провести аудит використання цих коштів і відзвітувати про це. Влада вже виконала цю роботу, але в доволі дивний спосіб: проаналізовано використання лише частини коштів (44,5 млрд.грн.) — великих порушень нібито не виявлено. Решту, (13,3 млрд.грн.) які були використані на будівництво доріг, перевірити не встигли (але колись перевірять) через комерційну таємницю учасників проекту. «Ми передали 212 справ правоохоронним органам і зобов'язуємось повністю співпрацювати з будь-якими потенційними кримінальними розслідуваннями щодо витрат, пов'язаних із COVID-19», — сказано в меморандумі, але які це матиме наслідки з нашою правоохоронною та судовою системою спрогнозувати нескладно.

 

Далі у меморандумі, що стосується податково-бюджетної політики, влада звітує про впевнену ходу на шляху до виконання запланованого дефіциту бюджету на 2021 рік. Хоча, як я писав вище, тут більше бажаного ніж дійсного. Перевиконання планових показників становить 28,6 млрд.грн. при дефіциті державного бюджету з урахуванням спеціального фонду у 246,6 млрд. грн. (5,5% ВВП) виглядає, м'яко кажучи, дуже скромно. Втім на 2022 рік цей показник суттєво відрізнятиметься – дефіцит бюджету уже схвалено Законом про Державний бюджету на рівні 3,5% ВВП (у сумі 188 млрд.грн). Втім невиконання видатків буде піддаватися жорстокій критиці з боку опозиції в будь якому випадку.

 

Так само цим документом парламент зафіксував свої зобов'язання, що стосуються освітньої та медичної галузей, сектору оборони, стипендій, соціальної допомоги та субсидій на компенсацію різниці в цінах житлово-комунальні послуги. Враховуючи, що ці видаткові статті є захищеними, їх сміливо можна вважати вже виконаними та реалізованими маяками проміжної перевірки виконання умов співпраці з МВФ.

 

Дещо інша, відмінна від загальноєвропейської, зафіксована позиція України в питаннях ціноутворення на ринку енергоносіїв. Ми по суті відмовилися від ринкового ціноутворення на газ, електроенергію та тепло з огляду на неспіввимірність світових трендів в цій галузі та платоспроможності  більшості українців. Серйозні перекоси в платіжному балансі влада прогнозує згладити до завершення опалювального сезону, коли ринкові ціни повернуться (на думку урядовців) до докризового рівня. Що на мій погляд є доволі ризикованим припущенням, зважаючи на збільшення споживання енергоресурсів в Європі та в усьому світі й часто спекулятивну гру учасників ринку. Чого лише вартує скандал з введенням в експлуатацію Північного потоку-2.

 

Кульмінацією документу і теми ціноутворення на ринку енергоресурсів, можна вважати зобов'язання формувати оптові ціни на газ «на прозорому та ефективному ринку». Для досягнення цієї мети буде впроваджено внутрішню програму зняття обмежень на видобуток газу, згідно з якою, починаючи з травня 2022 року, Укргазвидобування щороку буде продавати щонайменше 40-50 відсотків свого видобутку на «прозорій та конкурентній основі на місцевих біржах з рівним доступом для всіх учасників ринку». Очікується, що ця частка зросте до 100 відсотків до 2024 року по мірі припинення дії контрактів з фіксованими цінами.

 

В перекладі на доступну мову — далі пільгових цін на газ для теплокомуненерго не буде. І сподіватися нам доведеться виключно на теплу зиму, якщо вартість газу в опалювальний сезон 22-23 знову сягне тисячі доларів.

 

У контексті бюджетно-податкової політики Києву навіть вдалося втиснути ухвалений в парламенті законопроект 5600 (або так званий ресурсний закон), який дасть до бюджету додатково 0,5% ВВП через «забезпечення додаткового фіскального простору й спроможності збільшити пріоритетні видатки у 2022 році». Звучить гарно, хоча насправді просто «закручує» гайки бізнесу, про що активно говорять усі ЗМІ. Але для МВФ важливе забезпечення платоспроможності позичальника в будь який спосіб, навіть якщо вводиться податок «на огородину».

 

Ще одним, практично виконаним зобов'язанням, є реформування податкової адміністрації. На завершальному етапі є запуск Бюро економічної безпеки (БЕБ), за старими правилами працюють оновлені Державна податкова служби та Державна митна служба. Влада запевнила, що БЕБ активно боротиметься зі зловживаннями «в сфері економічних, фінансових та податкових шахрайств та злочинів, які перебувають у юрисдикції Національної поліції, СБУ та Податкової поліції, але за винятком тих злочинів, які підпадають під юрисдикцію

Національного антикорупційного бюро України (НАБУ)». Втім, мабуть, «забула», що реформа СБУ зависла на етапі ухваленого в першому читанні законопроекту і нині фактично відбувається дублювання функцій цих відомств.

 

Далі Меморандум містить запевнення Фонду у незмінності курсу країни на забезпечення незалежності Національного банку України, який в консультаціях із фахівцями МВФ має ухвалити план дій щодо покращення професійної спроможності банківського нагляду, введення в дію законодавчих змін з метою скасування послаблення критеріїв відповідності для представників держави у наглядових радах державних банків та підготовку плану для виведення ПриватБанку та Ощадбанку на ринок для часткової або повної приватизації із залученням до цього процесу авторитетних міжнародних інвесторів (своїх явно не вистачає/об'єкти дуже «смачні»). Важко не погодитися з наявністю доволі великого державного банківського сектору (понад 50%), який дійсно варто зменшувати.

 

Маяки містять і зобов'язання призначити наглядову раду в Енергоатомі, перевірити доброчесність існуючих членів ВРП Етичною радою, покращити процедуру відбору посадових осіб САП та зміцнити її спроможність регулювати організаційну діяльність й встановлювати механізми відповідальності керівництва САП.  Офіс Генерального прокурора має опублікувати звіт про результати кримінальних проваджень проти колишніх власників збанкрутілих банків (з початку 2014 року), а влада прийняти та опублікувати комплексну стратегію повернення активів.

 

Практично кожна проблемна галузь, а їх у нас тьма тьмуща, знайшла своє відображення в Меморандумі.

 

Мало-помалу але Україна рухається до виконання усіх умов співпраці з МВФ, що аж ніяк не сприяє швидкому відновленню економіки та лише збільшує ресурснозалежність нашої країни від економік Європи та світу.

 

Валерій Клочок

Політичний та економічний експерт GrowfordInstitute

Спеціально для Фінанси. Економіка. Управління