Через призму коронавірусу ми потроху повертаємося до головної проблеми України – до війни. З початком карантину ця тема відійшла навіть не на другий план у топ-політиків України та світу і це до певної міри очікувано й закономірно.
Нині світ потроху оговтується від пандемії, роздутої історії довкола неї та потихеньку повертається у звичний режим.
І знову постає питання: як припинити війну в Україні?
Саме через масове затикання ротів масками ми майже не помітили («майже" не означає, що не помітили) чергового квазідокументу (плану, доповіді – можна це назвати як завгодно, окрім приставки квазі) Міжнародної кризової групи (МКГ). Посилання на першоджерело даю тут https://www.crisisgroup.org/uk/europe-central-asia....
В ЗМІ писали про цей документ, заради правди. Є й відповідна заява підписана Євген Магда та іншими українськими експертами й громадськими діячами. Реакція влади відсутня. Ну не бачив я її, не бачив…
Але варто зробити пояснення, що ж таке МКГ і з чим його їдять. Що таке Міжнародна кризова група МКГ (International Crisis Group) – це аналітичний центр з головним офісом у Брюсселі. В Групі працює 120 співробітників – в Брюсселі, Києві, Москві, інших містах. Поштовхом до створення МКГ в 1995 році була війна на Балканах і зокрема тривала неспроможність міжнародного співтовариства владнати війну в Боснії. На початках одним зі спонсорів МКГ був філантроп Джордж Сорос. Частину коштів МКГ отримує від урядів Швеції, Австралії, Люксембургу, Німеччини, а також від Єврокомісії.
Більш розлогої інформації я на просторах інтернету не знайшов. Якщо це не так – готовий читати інші додаткові джерела. Офіційний сайт International Crisis Group читав. Там про кінцевих бенефіціарів цієї організації нічого не знайшов.
Але повертаючись до доповіді. Червоною ниткою через увесь текс (документ назвати його не можу, бо офіційний статус його незрозумілий) проходить теза про те, що Нормандський формат та Мінська ТКГ в глухому куті і варто змінити підхід до питання припинення війни в Україні.
А далі цитата: "Європейські держави повинні залучити Росію до обговорення питань європейської безпеки, включаючи регіональні та субрегіональні обмеження озброєнь. Їм також слід розглянути ПИТАННЯ КОРЕГУВАННЯ ЧИННОГО РЕЖИМУ САНКЦІЙ, ЩОБ УМОЖЛИВИТИ ЗНЯТТЯ ДЕЯКИХ ІЗ НИХ, ЯКЩО РОСІЯ СПРИЯТИМЕ ДОСЯГНЕННЮ РЕАЛЬНИХ УСПІХІВ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МИРУ".
Останнє можливе виключно за умови прямих перемовин з ЛНР/ДНР і як наслідок світове визнання громадянського конфлікту в Україні. Про це говорить Росія і про це нам м'яко й постійно натякає світ.
І час тут не грає на руку Україні. З кожним днем ми втрачаємо безповоротно можливість формування іншого порядку денного щодо питання припинення війни.
Про Будапештський меморандум практично забули. Лише окремі неурядові організації намагаються нагадати про це. До прикладу ГО "Відкрита Україна" звернулася з позовом про бездіяльність українського МЗС, яке не скликало консультації країн – підписантів Будапештського меморандуму у зв'язку з агресією Росії. 24 квітня Окружний адміністративний суд Києва відмовився задовольнити позов, однак визнав підписаний 1994 року документ повноцінною міжнародною угодою.
Іншими словами – якщо ми самі не формуємо план, то нам його сформує хтось!
Схожа історія була і на Мюнхенській конференції в лютому цього року. Там також совали туди сюди доповідь по Україні, вказуючи нам, що і як робити.
І це працює.
Буквально вчора президент затвердив новий склад делегації України для участі в Тристоронній контактній групі. І це теж наступний крок до повного й безумовно виконання Мінських угод підписаних за часів Порошенка.
Публічно це визначти влада поки що не готова, але все для цього робить.
