Учорашній ефір у Савіка був дуже показовим в частині домовленостей щодо голосування за відставку Разумкова. Екс-спікер дуже серйозно посварився з делегованим на ефір Іваном Крульком і фактично спростував усі чутки про можливі його домовленості з Батьківщиною про саме голосування.
Більш того — суперечка мала усі шанси перерости у взаємний потік компроматів та «зливу». Іншими словами колеги по парламенту наблизилися до своїх «червоних ліній», за які в політикумі негласно домовлено не переходити. Такі домовленості існують між усіма політичними гравцями не залежно від того, в які вони політичні сили представляють. І теки дістають лише тоді, коли битва переходить у відкриту фазу (як, наприклад, із Медведчуком).
Але цю історію поки що зарано розвивати. На поверхню пролилася істина про якусь домовленість у форматі СН+Батьківщина+Довіра+За майбутнє. Раніше їх було троє. Нині четверо. Хоча Батьківщина і не голосувала за призначення Стефанчука. Ба більш – Власенко проголосував навіть червоною кнопкою. Ну таке))
З огляду на те, що голосів за відставку Разумкова так само, як і за призначення Стефанчука, «слуги» назбирати не змогли, є висока ймовірність того, що хтось отримає міністерські крісла в коаліційному уряді без формування та формалізації самої коаліції в парламенті. І ці «хтось» можуть бути представники і БЮТ, і Довіри і Замайбаху. Бо далі, для ухвалення законопроектів, у «слуг» явно не вистачає голосів. Сім депутатів орбіти Разумкова голосували проти його звільнення і так само вони не голосували за призначення Стефанчука. Чи відділяться вони повінстю від фракції? Навряд чи, але монолітність серйозно похитнули і з великою ймовірністю робитимуть це й надалі.
Нині у фракції СН формально числиться 244 депутати, що є достатнім для того аби стверджувати, що фракція з правами коаліції існує. Але на практиці надалі постійно не вистачатиме голосів для ухвалення законів. Тим паче, парламент має намір найближчим часом повернутися до турборежиму (саме для цього і призначено Стефанчука). І достатньо «заохотити» ще пару-трійку обранців від «слуг» аби один-два голоси постійно не вистачало для ухвалення законів – або вийшов кави попити, або в туалеті чи у відрядженні. Формальних причин можна знайти сотню, а то й більше.
І тут у гру вступить відомий усім банальний «договорняк» — ми голосуємо, але маємо отримати щось взамін. Цей «взамін» зветься посада+бюджет. Які саме домовленості були досягнуті чи про які йде мова в даний момент — ми побачимо найближчим часом.
Така вона політика по-українськи. Не перемикайтеся, буде весело.
