В першій половині 2020 року через економічні наслідки COVID-19 потоки прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у світі впали на 49% в порівнянні з тим же періодом 2019-го та склали $399 млрд. Про це повідомляє оприлюднений 27 жовтня 2020 року звіт Конференції ООН з торгівлі та розвитку (UNCTAD) про глобальні інвестиційні тенденції. Тому очікувати буму інвестицій в Україну цього року просто було б несправедливим. Якщо раніше про це можна і потрібно було говорити критично, то нині ситуація кардинально інша.
В останні майже 20 років ми мали доволі різні дані показників ПІІ. Для прикладу у 2002 році це було лише 698 млн.дол. Наступні роки (див нижче) ситуація виглядало абсолютно по-різному залежно від історичних реалій: Помаранчева революція, світова економічна криза 2008-2009 років, Євромайдан, війна…
· 2003 р. – 1411 млн.дол.
· 2004 р. – 1711 млн.дол.
· 2005 р. – 7533 млн.дол.
· 2006 р. – 5737 млн.дол.
· 2007 р. – 9218 млн.дол.
· 2008 р. – 9903 млн.дол.
· 2009 р. – 4654 млн.дол.
· 2010 р. – 5759 млн.дол.
· 2011 р. – 7015 млн.дол.
· 2012 р. – 7195 млн.дол.
· 2013 р. – 4079 млн.дол.
· 2014 р. – 299 млн.дол.
· 2015 р. – 3012 млн.дол.
· 2016 р. – 3268 млн.дол.
· 2017 р. – 2194 млн.дол.
· 2018 р. – 2360 млн.дол.
· 2019 р. – 2422 млн.дол.
· 2020 р. – мінус 304 млн.дол.
Вчора парламент ухвалив довгоочікуваний законопроект Володимира Зеленського про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями. Чимало критики лунало щодо ідеї запровадження інституту інвестиційних нянь але спробуємо і ми розібратися в суті документу та можливому його впливу на інвестиційну привабливість України.
Найперше варто зауважити, що документ передбачає закріплення статусу державної установи, до складу якої входять інвестиційні менеджери (інвестиційні няні) та яка уповноважується Кабміном для цього. А їх завданням (так само як завданням закону) є визначення організаційних, правових та фінансових засади державної підтримки інвестиційних проектів з метою поліпшення інвестиційної привабливості України. Цілком благородна й притомна мета.
Умова такої діяльності – це реалізація інвестиційного проекту сумою від 20 млн.євро, та створення завдяки йому від 80 робочих місць із заробітною платою плюс 15% від середньої в Україні. Строк реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями не має перевищувати п'яти років.
Далі закон визначає основні терміни: заявка, заявник, значні інвестиції і так далі і тому подібне – усе необхідне для законодавчого врегулювання правовідносин інвестора та держави, де остання має проявляти підтримку згаданим інвестиційним проектам. В чому така підтримка полягатиме:
· звільнення від сплати окремих податків та зборів;
· звільнення від оподаткування ввізним митом нового устаткування (обладнання) та комплектуючих виробів до нього;
· забезпечення переважного права землекористування земельною ділянкою державної або комунальної власності для реалізації інвестиційного проекту;
· забезпечення за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів та з інших джерел будівництва об'єктів суміжної інфраструктури (автомобільних шляхів, ліній зв'язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо.
Загальний обсяг такої державної підтримки не повинен перевищувати 30 % планового обсягу значних інвестицій за інвестиційним проектом.
В принципі умови більш менш пристойні, особливо враховуючи бюрократичну машину, котра може зжерти будь якого іноземного інвестора навіть за умови супер позитиву проекту для регіону чи країни загалом. Бо в Україні як: не помажеш – не поїдеш.
Куди ж саме можна інвестувати? Законодавець обмежив галузі та види такого інвестування та дозволив його у сферах переробної промисловості (крім діяльності з виробництва та обігу тютюнових виробів, спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв), добування з метою подальшої переробки та/або збагачення корисних копалин (крім кам'яного та бурого вугілля, сирої нафти та природного газу), поводження з відходами, транспорту, складського господарства, поштової та кур'єрської діяльності, логістики, освіти, наукової та науково-технічної діяльності, охорони здоров'я, мистецтва, культури, спорту, туризму та курортно-рекреаційній сфері.
Втім заявниками на реалізацію інвестпроектів не можуть бути державні підприємства; комунальні унітарні підприємства та господарські товариства, неприбуткові підприємства, установи та організації; юридичні особи, інформацію про кінцевих бенефіціарних власників яких не розкрито та інші ризикові групи.
Не так просто буду і отримати резолюцію схвалення запропоновано інвестиційного проекту. Його оцінка проводиться уповноваженим органом протягом 60 календарних днів з дня отримання документів із залученням Антимонопольного комітету України на інших профільних міністерств та відомств.
За результатами схвалення складається спеціальний інвестиційний договір між державою Україна в особі Кабінету Міністрів України, територіальною громада в особі органу місцевого самоврядування, заявником та інвестором із значними інвестиціями.
У свою чергу держава Україна гарантує стабільність умов провадження господарської діяльності під час реалізації інвестиційних проектів із значними інвестиціями, що здійснюються на підставі спеціальних інвестиційних договорів, додержання прав і законних інтересів заявників та інвесторів із значними інвестиціями.
Такий поверхневий аналіз дає підстави стверджувати про бюрократичний супровід державою інвестиційних проектів зі значними інвестиціями, державну допомогу на рівні 30% вартості проекту. Це справді немало і потужно і може бути стимулом для зростання прямих іноземних інвестицій. Втім важливою складовою залишаються і податкові пільги а для їх запровадження необхідне ухвалення додаткових змін до Податкового кодексу України.
Валерій Клочок, політичний та економічний експерт Growford Institute
