Що не день, то все гостріше. Газ в Європі скоро сягне позначки 700 доларів. Сьогодні – 670 дол., на кордоні з Україною – понад 850 дол. за 1 тис.куб.м.
І тут мені пригадується, як ми рвемо чуба за третій енергетичний пакет. Саме відповідно до нього ціна газу на кордоні України станом на сьогодні 8 вересня 2021 року – понад 23 тисячі гривень за 1000 куб.м. з ПДВ. І звісно до цього докладаються ті, хто має цей газ і готовий його експортувати і гарно спекулює на ньому — це і Росія в тому числі, й інші гравці газового ринку Європи.
Газпром не забронював на вересень додаткові транзитні потужності, що призведе до зменшення транзиту в ЄС, таким чином «грубо натякаючи», що збільшення поставок до Євросоюзу можливо тільки по «Північному потоку-2».
В умовах перманентного зростання цін на природній газ на європейському ринку цілком «логічними» виглядають дії Газпрому, спрямовані на подальше підвищення цін. З прагматичної точки зору дії РФ є цілком виправданими – в інший спосіб вони і не будуть вчиняти, розуміючи можливість продавати газ дорожче через місяць-два, а не зараз. Врахуймо, що загалом тенденції світового енергетичного ринку після пандемії та доволі холодної минулої зими мають усі показники та передумови для збільшення ціни на природній газ на лише в Європі.
Причин для зменшення поставок знайти можна чимало: вибух та пожежа на заводі «Газпрому» в Новому Уренгої, судовий програш оператора «Газпрому» Nord Stream 2 AG згідно якого ймовірно доведеться продати газопровід «Північний потік — 2», щоб привести його у відповідність з Газової директиви Євросоюзу і обійти 50-відсоткове обмеження по потужності, і врешті решт, додатковим аргументом може бути і тиск на владу Києва з метою виконання Мінських угод-2 чи зняття санкцій з РФ через анексію Криму та сприяння сепаратистам на сході України. Про окремі причини, як то вибух на заводі, Росія говоритиме вголос, про інші – в кулуарах. Але суть одна й та ж.
Тому нинішні дії РФ та Газпрому можна розцінювати, як шантаж. Але для офіційної позиції Європи, США та навіть і для України усе вище наведене не може стати формальним аргументом. Росія усе заперечуватиме і переводитиме в юридичну чи торгову площину. А відтак і формальних підстав для посилення санкцій в умовах наявної офіційної згоди на завершення будівництва Північного потоку-2 жодна з країн не має. Росія обіграЄ на даному етапі ( в умовах зростання ціни на газ на європейському ринку) свої конкурентів та партнерів. Нічого особистого – просто бізнес.
На руку Росії щодо можливості більше заробити за рахунок продажу газу в далеке зарубіжжя, як це не дивно, зіграла і пандемія. Неконтрольована емісія минулого року, поступове відновлення світової економіки, нові тенденції на сировинному ринку – усе це сприятиме швидкому накопиченню капіталу газовидобувних кампаній по всьому світу. Газпром тут не виняток. І не забуваймо, що доля російського газу на ринку Європи майже 40%.
