Про те, як Україна та світ проходили карантин, наші діти (навіть не ми) довго розповідатимуть своїм внукам. Про що наші діти промовчать, так це про те, в якій надзвичайно складній ситуації (в народі це називають п'ятою точкою) сьогодні знаходиться наша економіка та державний бюджет. Те, з якою швидкістю туди не потрапляють кошти історія незалежної України ще не знала. За підсумками 6-ти місяців поточного року ми маємо усі шанси побити рекорди недовиконання дохідної частини державної казни. Лише станом на 18 червня ми маємо мінус 136 млрд.грн. (25% від запланованого).
Причина, на моє глибоке переконання, у відсутності системного підходу до формування справедливих правил в правоохоронній та судовій системі, в економіці і в усіх решта галузях, що є визначальними для поступального розвитку держави, як такої. Натомість влада примітивно займається лобіюванням окремих фінансових груп, прикриваючись, на даному етапі, благородною місією боротьби з пандемією.
Ще за часів урядування Гройсмана Кабінет міністрів України ухвалив постанову №929, завданням якої є затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів.
За логікою документу ліцензіатам чітко встановлені вимоги, зобов'язання та відповідальність, як учасників ринку виробництва та збуту лікарських засобів – того, чим ми з вами лікуємося самі та лікуємо інших. Мова йде про здоров'я кожного з нас, а не просто про бізнес. Наприклад в окремих країнах світу за фальсифікат чи підробку ліків існує смертна кара (Єгипет). В Україні в листопаді минулого року Володимир Зеленський також підписав закон щодо посилення кримінальної відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів, який передбачає різні терміни ув'язнення за його порушення.
Але уряд Шмигаля вирішив піти іншим шляхом і під гучними гаслами боротьби з коронавірусом в умовах жорсткого карантину у березні цього року вніс зміни до згаданої вище постанови, постановою №220 й дозволив здійснювати дистанційну торгівлю та доставку лікарських засобів поштовим відділенням та кур'єрським службам. В умовах відсутності звичного транспортного сполучення нібито «тимчасово» аптеки отримали право на договірній основі долучити тільки поштових для доставки ліків. Але відповідальність за якість та автентичність лікарських препаратів все рівно залишається за аптекою.
По суті тимчасова міра в період карантину створила неабияке поле для можливих безкарних маніпуляцій. Під приводом доставки пігулок можна доставляти хворим звичайну крейду. І в цьому процесі той, хто власне і має нести крайню відповідальність за товар – умиває руки. Адже заміна дорогого препарату в процесі доставки на будь-що не складатиме ніяких труднощів і є безкарною для самого поставника – поштового оператора.
Безумовно, що країна має йти в тренді з європейським стандартами та викликами часу: використовувати дрони для доставки товарів, розширювати перелік онлайн-послуг. Це все надактуально в умовах карантину і є виправданим з огляду на протидію пандемії. Але наявність перелічених вище ризиків навпаки більше створює загроз аніж запобіжників поширенню, як самого вірусу так і медичного контрафакту. Відтак і президент Володимир Зеленський, і прем'єр-міністр Шмигаль, і очільник МОЗу Степанов і голова профільного комітету Радуцький просто зобов'язані звернути увагу на цей «прокол», а не протокол. Тим паче, що в кулуарах парламенту вже вирує ідея про закріплення такої норми на рівні закону. Чи це не той самий лобізм на здоров'ї та життях хворих і нужденних? І де тут надходження до бюджету, якщо це справді економічно обґрунтована міра?
Відповідальність за якість лікарських засобів має нести виключно аптека та виробник. Відтак саме на мережі аптек має бути увесь тягар із забезпечення доставки ліків хворим. Саме аптеки мають бути кінцевим відповідачем і нести повну кримінальну відповідальність за те, чим лікуються хворі, замовляючи ліки через онлайн-сервіси. Поряд з тим, така діяльність має стимулюватися державою, як ризикована та соціально-відповідальна. Уявіть картину, коли в ящику «Глово» чи в поштову відправленні вам доставляють рецептурні препарати: серцево-судинні препарати, гормони, антибіотики і таке інше. Складно, правда? А це реальність.
Наприкінці минулого тижня в ІА «Українські новини» Громадська спілка «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)» провела круглий стіл за участю представників влади, регуляторних служб, громадських організацій, власників аптечних мереж на тему «Дистанційна торгівля лікарськими засобами: користь чи небезпека для українських громадян». Мова йшла про доставку лікарських засобів, яку дозволено Урядом виключно на час карантину.
Голова правління (АПАУ) Ігор Червоненко, зазначив, що «дистанційна торгівля насправді має всі шанси розвиватися й надалі. Але впроваджувати її треба цивілізовано й поступово». Втім учасники дискусії вимушені були констатувати, що «наразі окремі представники бізнесу, які не мають ліцензії на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, але займаються незаконною доставкою, активно закликають владу дозволити дистанційну торгівлю і доставку ліків на постійній основі, розгорнули велику піар-компанію з метою легалізації в подальшому своєї діяльності, нівелюванню в логістичному ланцюгу ролі і значення аптеки та її фахівців провізорів і фармацевтів в забезпеченні населення ліками».
Ну а ті, хто власне має протидіяти можливим зловживанням, зокрема і запрошений на круглий стіл пан Радуцький, на заході були відсутні.
На завершення конкретна пропозиція: перекласти саме на аптеки всю відповідальність за кваліфікацію персоналу, який в свою чергу дотримуватиметься ліцензійних умов зберігання, доставки та автентичності лікарських препаратів і в такий спосіб унеможливить потрапляння контрафакту на ринок. В іншому випадку кожен власник аптеки нестиме персональну кримінальну відповідальність у випадку заподіяння шкоди хворому. Бо з кур'єром таке вчинити буде майже неможливо.
