Хаотичні соц. інженерні провокації групи «Pro.Капіталізм» чудово підсумував Сергій Дацюк у тексті «Легітимація правлячого класу„, де прозвучали надважливі тези, на яких варто зупинитися окремо.
Дія справедливості та блокада ЗМІ
«Дія Справедливості це предмет домовленості української громади і правлячого класу, який в будь-якому разі відбуватиметься через політику. Але щоб ця домовленість відбулася, в олігархічних ЗМІ має розпочатися дискусія з цього приводу. Чим більше прихильно олігархи поставляться до публічності цього процесу, тим менше кривавим він буде. Маніпуляції тут вже не допоможуть – надто далеко все зайшло.
Тому Дія Справедливості полягає не в кроках збереження нелегітимного багатства, а у кроках його конфіскації. Інакше кажучи громада має обговорювати не на яких умовах нелегітимне багатство може бути збережене у його власників, а в який спосіб воно буде повернуте громаді.», – пише SD.
Проте олігархією сформорване наступне замкнене коло: переважна більшість ЗМІ та реальна незалежна політика заблоковані олігархічними монополіями, які, очевидно, не дозволять широкого та предметного суспільного обговорення таких гострих питань, як конфіскація, бо вони не дозволяють обговорювати й набагато менш гострі питання. Більшість обговорень у ЗМІ – це успішні маніпуляції та відволікання суспільної уваги контрольованими політиками та експертами.
Далеко не факт, що суспільство і країна ресурсно готові до ще одного Майдану або до повстання, але навіть якщо така ймовірність росте, саме цю владу вже неможливо «налякати» і мотивувати навіть високою ймовірністю кривавого сценарію, сукупно, олігархи завжди виходили переможцями, і правлять країною вже чверть століття. Вони бояться тільки США і Путіна, народ ними не розглядається навіть, як суб'єкт, тому реакція влади для запобігання таких ризиків цілком прогнозована: ще більше маніпуляцій, підкупу, цензури і репресій.
Отже, коли процеси реальної демократичної трансформації країни заблоковані, Майдан є сумнівним інструментом, кривавий сценарій небажаним, виникають запитання: про що ж тоді можна і варто говорити, де саме і головне для чого, яка проектна дія мусить реально відбутися?
Відповідь на питання «про що варто говорити» цілком логічна і теж наявна у тексті Сергія Дацюка:
«Тобто громада має показати багатіям – тільки публічні, оподатковувані в Україні, інноваційні, немонополістичні, патріотичні мотивації збагачення мають легітимність. Решта мотивацій є нелегітимними і ведуть до конфіскації багатства. Коли багатії не розуміють публічної доцільності, їх треба дресирувати, як собачок у цирку. Оце і є ремотивація.»
Тут варто додаткого наголосити, що коли інші інструменти представницької демократії заблоковані, безпосередня атака громадянського суспільства на фінансовий ресурс олігархії, набутий нечесним шляхом, вже є не «лівацтвом», не є шаріковщиною (так будуть заявляти десятки олігархічних «експертів»); це буде прогресивним шляхом перезаснування інституту приватної власності в Україні (основи капіталізму), а отже і правил гри, структурного реінжинірингу України на справедливих принципах; створення інших мотивацій для тих, хто займатиме елітарне положення.
Проектна дія
Оптимальні відповіді на запитання «де говорити про конфіскацію» і «для чого» можна знайти лише в рамках проектної дії, де варто керуватися гнучкою методологією Agile та принципом достатності.
Якщо суспільне обговорення у ЗМІ заблоковане, тоді варто таку дискусію проводити безпосередньо у програмах партій та громадських організацій, заодно люструючи поле тих, хто називає себе «громадянським», але насправді таким не є.
Якщо сформувати список умовно нетоксичних партій, які вже створені, то вийде приблизно наступне: Самопоміч, Громадянська Позиція, Дем. Альянс, «Національний корпус» (АЗОВ), «Хвиля» з Саакашвілі або без, плюс крапельки «Сили Людей» та республіканських проектів.
Де за критерієм «ресурс/відкритість» Дем. Альянс виглядає найбільш оптимальним «пілотним проектом», проте наприклад партія АЗОВу вже має в програмі пункт про націоналізацію, який теж варто наповнити змістом.
В програми партій, що позиціонуються, як незалежні від олігархії варто інтегрувати конкретні програмні пункти щодо ресурсної перемоги української Революції, наприклад:
- Визнання режиму Януковича злочинним та антинародним у цілому, разом з фінансово-політичними партнерами. Цей пункт дозволяє будувати законодавчі рішення, що не тільки атакуватимуть політичну обслугу олігархів, а й самих «хазяїв» життя, також це дозволить Україні провести суб'єктну та фактичну деолігархізацію, не тільки покладаючись на вплив США, а й на волю українського народу. Для такої позиції є гарна основа: і обіцянки зі сцени Майдану, і останні профанації про злочинне угруповання Януковича збоку ГПУ.
- Публічний аудит олігархічних активів. Цей пункт частково є в програмі МВФ, e-декларування – це теж крок у цьому напрямку, тому цілком логічно, що й приватизаційні транзакції крупних держ. підприємств необхідно переглянути.
- Реприватизація вкраденого. Цей пункт фіксує капіталістичне цілепокладання, він був згаданий в докладі The Atlantic Council «Вкрадене Майбутнє», як невідмнний крок проведення реформ, що фіксуватиме цивілізованість процесу фактичної деолігархізації.
Це те на чому варто сконцентруватися громаді, залучати громадські організації до тиску саме на «свої» політичні сили або ж позбавляти їх статусу відкритих та громадянських, натомість видавати їм статус «обслуга олігархів» або «партія психолептиків» – прийшов час визначатися.
Всі решта обговорень не мають особливого сенсу за великим рахунком, при обмеженності ресурсу громадянського суспільства, це є те, що можна реалізувати, як перший крок, що запустить незворотні процеси.
Коли громада отримає хоча б 2-3 політичні сили, що детально прописали та публічно обговорили, як саме вони збираються позбавити олігархію ресурсу (з деталізацією до конкретних підприємств та ФПГ), не вганяючи країну в хаос, розпочнуть реальні проекти громадянського аудиту замість антикорупційних форумів – це буде перша реальна перемога громади після Майдану.
Олігархи отримають реальну опозицію, що йде до влади не робити «селфі» або ділити залишки ресурсів, а має план перемоги над конкретними, а не абстрактними ворогами; громаду, яка вже не питає, що робити, а питає з яким олігархом можна йти на мирову угоду, а з яким ні, і на яких умовах.
Це і буде соц. інженерною ремотивацією правлячого фінансово-політичного класу.
Не так це вже й складно.
Замість висновків
Саме e-декларування, що викликало резонанс і в Україні і за її межами, не може бути перемогою саме по собі (погоджуюсь з Ігарем Тишкевичем), влада вже почала цілий набір кампаній для утилізації цього напруження, де найбільш яскравою та ефективною є культивація «народофобії»: звинувачення погрбованого народу, що змушений виживати в рамках олігархічної псевдодемократії, ще й у тому, що політичні «еліти» виявилися безвідповідальними: «почни з себе», «ти на це заслуговуєш», «всі однакові», «лупайте сю скелю» – цілий набір «мемо-експертів».
За такою логікою можна звинуватити й жертв Голодомору у Голодоморі! Але, і це не спиняє лицемірів.
Тим не менше, якщо протестна енергія не трансформується в реальні проекти, вона буде спаплюжена так само, як і після офшорного скандалу, і стане основою неконтрольованого соціального вибуху рано чи пізно.
Додатково, без виникнення реального суб'єкту в Україні і після цього «хеппенінгу», Захід зрозуміє цей сигнал, як ознаку failed state, отже буде реалізовувати свій інтерес вже розуміючи Україну, як територію дикунів.
Це вже несе суттєві ризики додаткового тиску на Україну в рамках Мінського процесу, і тоді радісні «грантоїди» знову просто розведуть руками.
Час реальних проектів настав і для активістів, і для інтелектуалів, і для соц. інженерів, і для політиків, що не втратили совість остаточно.
Група ПК
Приглашаем авторов и аналитиков в лучшую дискуссионную площадку украинского Facebook, группу «Pro.Капіталізм»
В файлах группы: экслюзивные переводы материалов западных мозговых центров, обзоры книг, кейс-стади молодых политиков, обзоры с места событий, критика всех и вся, патріотизмЪ, ключевые тезисы современных теорий, соц. инженерный контент, упражнения, эксперименты, фабрика мэмов, проактивная модерация, прекрасная аудитория, вход ограничен.
#конфіскація #декларації #проект #партії #суспільство #громада #публічнийаудит #реприватизація #олігархи #олігархія #деолігархізація #прогресивнийкапіталізм #прокапіталізм #капіталізм #групаПК #дацюк #дискурс #полеміка #аналіз #соцінженерія #ремотивація
