Шостого лютого 2020 року має увійти в історію природоохоронного руху як день, в який відбулась знакова подія. Рішенням 11/8181 Київська міська рада оголосила природну територію «Яр Пролісок» ландшафтним заказником місцевого значення. — Що ж тут такого революційного?
А ось що. За півтора роки перед цією знаковою подією ліс, що має охоронятись даним рішенням Київради, був по-варварському винищений. Отже, вільхові та грабові дощечки, що були отримані з вирубаних дерев та пішли на бані та ліжечка, отримали, по ходу, статус «заповідних». Заповідними є також пні, що залишились на місці пралісу.
Що ж, мої шановні природолюби та природолюбині, почнемо по порядку. Відразу хочу вас попередити, що факти будуть шокуючими, тому краще пристебнутись до крісел.
Ділянки, на яких створено заказник, розташовані на території Національного музею народної архітектури та побуту, що більше відомий як «Музей у Пирогові». В свою чергу, територія музею є продовженням Голосіївського лісу. Отже, навіть без створення заказнику територія як музейна і як паркова є вже двічі заповідною. Та у керівництва музею на це є власне бачення заповідних територій.
Влітку 2018 року на територію Національного музею заїхало кілька бригад лісорубів з важкою технікою. Керував ними помічник депутата Верховної ради Леоніда Ємця Сергій Шаповал. Рішенням генеральної директора Музею Оксани Повякель було розпочато суцільну вирубку дерев цінних порід у тих самих ярах, які пізніше зроблять «заказником». День і ніч лісовози гуркотіли вуличками селища Пирогів, трактори витягували розкряжовані стовбури, а бензопили вгризались у беззахисні дерева. За нашими підрахунками та даними правоохоронних органів, було зрізано близько півтисячі дерев різних діаметрів. Після того, як деревину було вивезено на лісопилку в Обухівському районі та Сквирі, бульдозерами було зачищено територію, яку пізніше назвуть унікальним ареалом поширення первоцвіту, рястів фіалок, медунок, а особливо – орхідеї гніздівки звичайної. Ось так – бульдозером по рясту та орхідеям!
Мешканці Пирогова, що вже не дивуються божевільним витівкам директорки Повякель, все ж отетеріли від такого нахабного нищення заповідного парку, та звернулись до правоохоронних органів. Державна екологічна інспекція у місті Києві спільно з Національною поліцією провела перевірку заяв. Ось лист за підписом начальника Екологічної інспекції Павленка, де вказано, що в ході обстеження «…виявлено факти рубки без належних дозвільних документів…» В Поданні до Нацполіції щодо внесення до ЄРДР вказано шкоду, що «… заподіяно зеленим насадженням міста в розмірі 169490.00 (сто шістдесят дев'ять тисяч чотириста дев'яносто гривень(!!!) )» Це – лише перший виїзд. Кількість знищених дерев та суму штрафу буде збільшено в рази(!). Якщо ви думаєте, що гендиректорку музею було звільнено, а нардеп відправив свого горе-помічника у відставку, ви — слабак. Головна запорука успіху злочинців – діяти нахабно і несподівано. Директорка-браконьєрка розвиває бурхливу діяльність, щоб уникнути відповідальності за скоєний злочин. На місцевому каналі телебачення записується «відосік», де пані Повякель показує якісь сухі дрючки та каже, що бореться з шкідником-короїдом. То не біда, що ті сухі ялиці знаходяться в зовсім іншому місці, а найбільшим шкідником є сама Повякель з її «помічниками».
Далі – більше. Чим далі в ліс, тим нахабніші браконьєри. Підключивши всі можливі і неможливі важелі, справу намагаються закрити. Слідчому надходять прямі погрози, керівник екологічної інспекції перешкоджає інспекторам завершити почату справу. Справу кілька разів закривають, але стараннями небайдужих киян знову відкривають. Статтю перекваліфіковано зі ст. 246 на ст..191, ч. 4 КК. , що передбачає значно серйозніше покарання
Подальші дії співучасників злочину на чолі з директоркою-отаманшею стають просто феєричними. 12.09.2018 року з'являється Лист Еколого-культурного центру В. Борейко про створення ландшафтного заказника місцевого значення «Яр пролісок». Не хочу підозрювати шановного пана Борейка в нещирості, але з моменту варварської вирубки пройшло лише два місяці(!). В.о. директора А. Палієнко «не заперечує». Далі, паралельно зі слідством по справі про незаконну вирубку дерев, триває оформлення «заказника». Пан Борейко в листі-обгрунтуванні детально живописує реліктові рослини, що ростуть на «північних схилах лесового плато», «фрагмент Голосіївського лісу, що ввійшов до складу музею і завдяки цьому добре зберігся» (??) Фігасі, «добре зберігся»! Суцільна вирубка – це «добре збереження»?!
А театр абсурду продовжується. Депутат Київської міської ради Олеся Пинзеник готує клопотання щодо можливості створення ландшафтного заказника місцевого значення «Яр Пролісок». Уявляєте рівень блюзнірства? Ліс вирубано, іде слідство, порушено кримінальну справу, а бюрократична машина Київради за подання нечесних ділків організує на місці засміченого пустиря «ландшафтний заказник»! Неймовірний цинізм!
З дотриманням всіх належних процедур створення «заказника» «освячується» засіданням Постійної комісії з питань екологічної політики. Проголосовано одноголосно шістьма присутніми членами комісії. При дев'ятнадцяти запрошених фахівцях – і жоден навіть не поцікавився, чи є там що охороняти?! Посилено лобіюють даний проект В. Борейко, директор Благодійної організації «Київський еколого-культурний центр» та депутат Київської міської ради Олеся Пинзеник. Невже ніхто не знав, що документ, який підсунули на підпис Віталію Кличку, містить неправдиву інформацію?
Цікава єдина рекомендація в обґрунтуванні створення ландшафтного заказника за підписом координатора по створенню об'єктів І.Ю. Парнікоза: 1. Заборона розкладування багать, засмічування та забруднення території. І – все. Парнікоза точно щось знав!
Отже, шановні, що маємо в сухому залишку? Маємо аферу, в якій задіяний ряд відповідальних осіб. Хтось несвідомо, по нехлюйству, а хтось з корисливим розрахунком. Вирубка-смітник на місці реліктового лісу оголошена заказником. І просять не смітити та не розкладати ватри. А там, де нема заказника, значить, можна смітити, забруднювати та палити? Цікава інтерпретація поведінки гостей в парках і музеях!
В закінчення хочу повідомити, що нами готується запит в Київську міську раду – яким чином браконьєрська вирубка «освячується» створенням ландшафтного заказника? Можна також поцікавитись у пана Борейка, що потрібно для того, щоб очисні споруди в Бортничах оголосити заповідними озерами, а полігони твердих відходів – заповідними горами?
P.S. Посилання на документи КМДА додається https://kmr.gov.ua/sites/default/files/2356-19.pdf
В. Логвінов.
