Для того, щоб трішечки краще зрозуміти усю ситуацію на Близькому Сході необхідно повернутись назад, на майже 2 десятки років.
Майкл Хірш, який у 2004 році був прикомандирований до 4 піхотної дивізії США під командуванням генерала Рея Одієрно, згадував, що саме тоді вони знаходились на батьківщині Аль-Багдаді — у місті Самарра, яке знаходиться у так званому «сунітському трикутнику».
«У той час повстання в Іраку тільки набирало свою максимальну силу, хоча ще й знаходилось на початкових етапах. Більшість американського командування, серед яких й генерал Одієно, дуже погано розуміли сенс антипартизанської війни. Вони не бачили необхідність боротися за думки місцевих, тому він видав наказ про детальну перевірку кожного цивільного, який „виглядав підозріло“ — згадує Хірш.
Що це означало? Що любий місцевий чоловік віком до 65 років, а разом з ними й усі американські солдати, через розпорядження далеко не самого розумного міністра оборони США Дональда Рамсфельда поводитились настільки агресивно, наскільки це їм дозволяв власний розсуд.
Один з командирів взводу 4 дивізії лейтенант Бен Томлісон згадуючи ті дні розповідав, що „я просто арештовував усіх чоловіків, які за своїм віком могли тримати зброю у руках“.
У той час армія США керувалась єдиним правилом — винен кожен, поки не буде доведено інше. Арешти, побиття та навіть вбивства були чимось вже звичним для бійців, а усі дії підкріплялись дуже хиткими й часто надуманими даними розвідки.
А тепер просто зрозумійте — таких арештів, побиттів і вбивств були не десятки, а тисячі. Усі ці розповіді про такі випадки передавались від людини до людини й дуже швидко це переросло у ненависть цілого народу до США, що почало призводити до радикалізації ісламізму у регіоні, якого там насправді майже не було.
Фільтраційний табір „Букка“
Одним із таких побитих, заарештованим, а згодом відпущеним був молодий проповідник Ібрагім Ауад Аль-Бадрі, про якого згодом весь світ дізнався під іменем Аль-Багдаді — лідера найвідомішої терористичної організації „Ісламська Держава“. На той час він не мав за собою ні сильної організації, ні великої кількості прихильників, однак у дослідженнях табору „Букка“ через 10 років написали:
„Більшість арештованих на момент затримання не були джихадистами, однак виходячи з табору вони вже починали ними ставати. Серед затриманих вільно розповсюджувалась література, маніфести й інші матеріали, прямо на очах американських охоронців“.
Насправді він був заарештованим просто за те, що прийшов у гості до свого знайомого, який був підозрюваним у списках військової розвідки США. З табору „Букка“ він вийшов через 10 місяців маючи сотні прихильників та десятки власних рупорів, що продовжили пропагандувати його ідеї.
Лідер „Ісламської Держави“ Аль Багдаді під час знаходження у таборі „Букка“
Навіть зараз Аль-Багдаді продовжує знаходитись на волі і пропагандувати власні ідеї прихильникам радикально ісламізму. У своєму останньому відеозверненні до прихильників декілька місяців тому він завірив, що не дивлячись на те, що їх організація втратила усі свої території, вони будуть переходити до нової фази боротьби.
Завершуючи своє звернення до прихильників він заявив, що „боротьба за Іслам та його населення проти хрестоносців — це дуже довга битва“.
Усе це чудово розуміють і в США, навіть прихильники Дональда Трампа, який вже декілька разів встиг ляпнути, що „ІД знищено на 100%“. Наприклад, координатор антитерористичної політики Держдепу Натан Сейлс не так давно повідомив, що їм так і не вдалось знищити Ісламську Державу.
Сейлс також повідомив, що терористи переходять „до нової фази“, а також „стали глобальною загрозою“ забравши перевагу в Аль-Каїди.
Але після цього Держдеп випускав реліз, де повідомлялось, що його слова ніяк не суперечать президенту США й вони вважають великою перемогою звільнення території Сирії та Іраку від терористів ІД. Також вони заявили, що не вважають ІД загрозою, а тільки діяльність Аль-Багдаді, яка „псує релігію, що вчить повазі, порозумінню та милосердю“.
Сам Сейлс також заявляв, що ідеологія ІД продовжує розповсюджуватись в Афганістані, Африці, Азії та Шрі-Ланці, а також вони не виключають участі прихильників ІД у терактах на Шрі-Ланці, які забрали життя понад 250 осіб, де один з виконавців імовірно проходив підготовку у Сирії.
Теракт на Шрі-Ланці 21 квітня 2019 року
Але зараз потрібно повернутись до цитати самого Аль-Багдаді, яку я тут написав. „Хрестоносці“ — це слово буде дуже близько знайомим усім, хто пам'ятає часи Усама бін Ладена, який використовував це слово ДО теракту 11 вересня, а також неодноразово вживав і після.
Тодішній президент США Джордж Буш молодший підхопив цю риторику і у своїх публічних висказуваннях багато разів заявляв, що Америка — це християни-хрестоносці, які продовжують боротьбу. Спробую пояснити — президент країни, яка проводить окупацію на твоїй землі заявляє, що вони нове пришестя тих людей, які протягом не одного століття знищували твій народ і твою релігію. Такими словами президент США тоді тільки збільшував прихильність молодого арабського населення до ісламістських угрупувань.
Тема необдуманих виказувань американського лідера, як каталізатор збільшення повстань, дуже добре описана у книзі Томаса Рікса „Фіаско“, тому я не буду тут сильно зупинятись, але виділю лише одне:
„Коли мова заходить про війну з тероризмом, то не можна відокремлювати Аль-Каїду та Саддама Хусейна“.
Саме такі слова й були найкращим показником того, чому усе пішло зовсім не так.
Багато представників американських спецслужб після війни в Іраку неодноразово казали, що після теракту 11 вересня вони мали усі необхідні ресурси для того, щоб завершити ту війну успіхом швидше за „Бурю у пустелі“, але усе це перетворилось у саму довгу й безрезультатну війну.
Я наголошую — усе це було до того, коли Аль-Багдаді та перший лідер „Аль-Каїди“ Аз-Закурі стали радикальними ісламістами й терористами. На той момент в Іраку взагалі не існувало „Аль-Каїди“, яка з часом перетворилась в „Ісламську Державу“ під командуванням Аль-Багдаді.
Тоді, у 2001 році, був тільки бін Ладен та Аз-Завахірі, які командували незначними відділеннями партизан й були зажаті у горах Афганістану, через постійні авіанальоти Західного Альянсу.
Офіцер ЦРУ Гері Бернцен згадує, що у той час він був упевненим у тому, що їм вдалось упіймати бін Ладена. Тоді, під час тієї операції в афганських горах, у Вашингтон він направив єдину фразу — „давайте знищимо це немовля поки не пізно“.
Бернцен розповідає, що командування операцією планувало відправити у гори близько тисячі бійців, які мали б утворити кільце. Він запевняє, що якби це сталось, то війна б скінчилась за лічені місяці, а можливо і тижні.
Однак цей план був відхилений президентом США, а також Діком Чейні, які вважали, що з цим завданням зможуть справитись їх союзники у Пакистані. Невже вони не розуміли, що пакистанці весь час були на боці бін Ладена? Замість цього США прийняли рішення перекидати свої війська в Ірак, будувати табори по типу „Букка“ й арештовувати усіх підряд, чим створювали все більше і більше нових ресурсів для повстання.
Не дивлячись на те, що зараз бін Ладен і мертвий, його ідеї живуть далі. Такі люди як Аль Багдаді продовжують використовувати його риторику та його заклики для провадження нових бійців з підпілля по усьому світу.
Адміністрація президента Буша зробила достатню кількість помилок для того, щоб стати творцями світової небезпеки й не зробити нічого для її знищення, однак найгірше те, що адміністрація президента Трампа їх повторює та примножує. Такі кроки як внесення до терористичних організацій рухів „Брати-мусульмани“, а також „Корпусу охоронців Ісламської революції“ це тільки підтверджують. Ці організації не мають жодного підтвердження, що мають відношення до ІД, а сам Аль Багдаді неодноразово піддавав їх критиці за надто лояльне ставлення до Заходу.
Це дуже нагадує ті сами випадки, про які розповів Хірш у Самаррі, де арештовували усіх підряд без жодних доказів. Президент США Буш тоді поставив в один ряд усіх — колишніх бійців армії Саддама, знайомих та родичів партизан, а саму „Аль Каїду“ використав як „іракську загрозу“, після чого у цей список потрапили Хезболла та ХАМАС.
Це саме зараз робить і Трамп, намагаючись грати у союзника Ізраїля й піддаючи критики ті організації, які не мали жодного стосунку до тероризму, а також ніколи й нічим не могли об'єднатись. Тоді їх об'єднало єдине — ненависть до них з боку США, що повторюється і зараз.
Останній час Ізраїль створив декілька фейкових ніби-то атак Хезболли і їх одразу ж підтримали США. Також США оголошує ворогами „братів мусульман“ і ці організації несвідомо починають тягтись один до одного разом зі своїми прихильниками.
Чим усе має скінчитись? Просто згадайте, що сталось 10 років тому.
