Ох, мої бандерокотенятка, завтра ми перетнемо межу в п'ятдесят тисяч утилізованих російських вояк. Звичайно, це орієнтовна кількість і, звичайно, їх там ще достобіса. Але це вже майже як чисельність населення російської Воркути. Як-то кажуть, якщо хочеш щось собі уявити — зображай у прикладах.
От так путін вже вбив ціле місто. І продовжить вбивати — йому воно нічого не варте. Самим росіянам вже по цимбалах, ненависть росте з кожним днем, вливається в вуха через телевізор. Новими пачками їх відправляють боротися з «укрофашизмом». Тільки боляче, що на війні гинуть наші герої, які стали на захист своєї Батьківщини, а в ворога — непотрібний перегній, що зазіхнув на чужу землю. Як тут бути гуманістом по відношенню до русні?
Я дуже сподіваюся, що нам не доведеться чекати цифру з ще одним нулем, рашка капітулює швидше. Але якщо так буде потрібно — українці будуть битися до останнього. Ми більше нікому не віддамо свою незалежність
