Мені здається, що карма таки існує.
Неможливо всім народом радіти повітряним тривогам в Україні, закликати до знищення «нацистів», виправдовувати обстріли міст та вбивства, а потім не отримати «відповідь». Невдалі запуски ракет, які не долітають до цілі, падають на домівки бєлгородців. Несправність двигунів у військових літаків з боєприпасами. Що там ще з таких ситуацій було?
Виправдання і схвалення війни призводить до того, що потім вона може прийти в твою домівку ось таким чином. І це ж навіть не ми, а вони самі! Воювати Ваньки відправляються також в більшості випадків добровільно, а потім їх сім'ї отримують біленькі лади або члена родини без ручок та ніжок. Так працює карма.
Сьогодні трошки злий допис, вже вибачайте. Я б з радістю писав про своє звичайне котяче життя, вів би саме такий блог! Але рашка останнім часом знахабніла вкрай, тож і я не дуже добрий котик
А як ваші справи, котики?
