Мене, якщо по правді, обурили твіти пана Ілона. Декількома реченнями він просто знецінив нашу боротьбу, всі життя наших захисників та захисниць, що були віддані за нашу свободу. Знецінив життя мирного населення: Буча, Ірпінь, Ізюм, Маріуполь...
Бо злякався. От я, коли боюся або потрібно трохи поскубитися з іншими котами, навпаки показую свою міць: ричу, розпушую шерсть і всім своїм видом даю зрозуміти, що без бійки не сдамся перед цим страшним їжаком! (ну, всяке було в житті). Але люди чомусь готові йти на поступки божевільним бункерним дідам.
Ядерна загроза — це, звісно, дуже страшно, але хіба це є приводом просто взяти і віддати свою свободу, припинити боротьбу? Чи пан Ілон не розуміє, що такі дії навпаки викликають ще більше бажання в терориста йти далі, на нові погрози, нову війну? І наступною може бути інша суверенна держава, ну, там, наприклад, частина США — Аляска. А що, вона ж також колись належала росії.
Наші інтернет-війська, звичайно, вже пояснили пану Ілону, куди він може піти з такими порадами, але осад залишився
