Дуже люблю українське прислів'я «Говорили, балакали — сіли, та й заплакали». Нічого не нагадує? Це ж буквально пояснює всю абсурдність угоди, що була укладена в Стамбулі на днях. Туреччина все ще не зрозуміла, що має справу з терористом-мавпою (не в образу мавпочкам, ви розумніші), у якої в руках купа ракет?
Ще раз: домовленості з росією ніколи не будуть мати сенсу. Назначати себе «гарантом», що все буде добре — копати собі глибоку яму. Колись ерефія підписала Будапештський меморандум, який тепер лише непотрібний папірець, ним можна хіба підтертися. До речі, для них актуально, папір же тепер розкіш
Пропагандисти рашки прямо заявляють, що «вся надія на голод». Тобто вони сподіваються, що утримування в заручниках українського продовольства призведе до зняття санкцій, оскільки Європі не буде, що їсти (а ще ж всі померзнуть без російського газу). Їм немає ніякої великої вигоди в тому, щоб баржі з зерном успішно покинули українські порти
Тому можна хоч пообіцяти, що ніхто не буде бомбити кремль. Можливо, воно так і працює — на зворотній результат.
