От знаєте, зазвичай в антагоніста є дуже характерний посіпака. Такий, що аж бридко дивитися. Ґріма Гниловуст у Саурона, Пітер Петіґрю «Хвіст» у Волдеморта, Бульбовий царьок у Пітуна... Вони постійно намагаються прислужитися своєму володареві, не розуміючи, як саме нікчемно виглядають при цьому.
Були часи, років з десять тому, коли я думав про Лукашенка як про звичайного президента, «гарного господаря» (його часто так ЗМІ називали), досить поміркованого керівника. Але з часом моя думка про нього змінилася. Спочатку було смішно дивитися, як він співає під сопілку Пітуна, а в 2020-му році — стало вже не смішно. Фальсифікація виборів, аби лишитися при владі; силове придушення протестів; арешти активістів... Фу. Цей персонаж ставав все бридкішим для мене, і навряд зможе «обілити» себе. Ну, хіба що висловить пряму підтримку Україні і викине з Білорусі всіх пітунських військових та всі ракетки в бік росії?..
Але останнім часом навпаки все більше форситься тема можливого відкриття фронту на півночі. Білорусь вступить в гівно, ой, перепрошую, в війну. До цього ж типу не рахувалося, ну, подумаєш, всього-то дали ру*ні зайти зі своєї території, всього-то розмістили в себе пускові системи та частенько звідти ракети летять. Маю надію лише на спротив білорусів наказам військового апарату, диверсіям та «возгораніям» на складах боєприпасів. Вірю, що машина пропаганди та «чєтирє точкі нападєнія» не так сильно проїхалась по мізкам північних сусідів.
Звичайно, в разі чого, наші боги війни ЗСУ зроблять дуже гарні деруни, але б не хотілося «розпилення» — краще далі розправлятися з р*снею
