Правильне трактування термінології та її подачі широкому загалу завжди були основою інформаційної політики будь-якого суспільства і держави. У нашої сторони завжди діють розвідники, тоді як із ворожого табору приходять шпигуни, ми обороняємо свою землю, тоді як ворожі війська завжди виступають загарбниками-окупантами.

Однак, попри те, що наша нація кілька років поспіль воює з російськими окупантами, деякі журналісти, видання і чиновники намагаються змінити подачу цих подій у пом'якшеній формі, і «розмивають» образ ворога. Вони закликають «не вживати мови ненависті» при висвітленні війни на Донбасі, і називати війну не війною, а «конфліктом», окупантів і терористів – «суперниками», «протилежною стороною», а ідеологію російського імпершовінізму і ватництва – «іншою думкою».
Таку антинаціональну позицію з одного боку пов'язують із численними грантами від російських чи проросійських олігархів. Але, окрім таких нечистих на руку медійників навіть офіційні особи спілкуючись зі ЗМІ часто вживають термін «бойовики», замість «терористи», «злочинці» чи «окупанти», або припускаються до вживання того ж терміну «конфлікт у зоні розмежування». Така термінологічна подача викликає непослідовність мислення і розуміння того, що відбувається насправді.
У результаті такої інформаційної політики навіть після офіційних звітів Міноборони, виходить, що «бойовики обстріляли ЗСУ, у результаті чого було поранено скількись солдатів, і вбито певну кількість чоловік». Але зрозуміти із такої подачі хто такі «бойовики», і чому ними були поранені наші військові – невідомо. У кращому разі на думку спаде термін «конфлікт». А відтак, стане незрозуміло чому на Донбасі гинуть українці ані іноземцям, які спостерігають за нашою країною, ані населенню, яке не заглиблюється у політичні тонкощі викладення новин. І через це, з подачі офіційних осіб не розуміє причин наших втрат. У наслідок такого розмиття офіційної термінології, виходить, що українська армія воює з якимись невідомими особами на Донбасі. А деякі ще й описують сльозні оповіді про те, як «харківські партизани» (кремлівські терористи, які підірвали масову ходу українських патріотів у Харкові) сидять у застінках СБУ.

Для розуміння згубності такого підходу до термінології необхідно розібратися у термінах, зокрема у головному – «бойовик», яким як толеруючи Кремлю, так і несвідомі чиновники означають російських терористів. Згідно словника Даля, термін «бойовик» означає «майстерного в бою, особливо поєдинку, завзятого задираку, охочого що бійок». У ХІХ ст. бойовиками стали називати членів бойової дружини у революційних терористичних партіях. І вже у ХХ ст. цим терміном стали називати учасників незаконних збройних організацій (організованих злочинних угруповань, терористичних організацій тощо). З іншого боку під час Першої Світової війни бойовиками називати учасників диверсійних груп та невеликих, але дієвих збройних формувань, нерідко повстанських, які успішно протистояли регулярним арміям.
При цьому варто зауважити, що уся країна називає представників «ЛДНР» терористами, окупантами і злочинцями. Такими ж вони є в реалі. Але не для гранітоїдів та тих, хто лобіює думку п'ятої колони: посилаючись на стандарти ВВС, або європейських ЗМІ, толеруючи кремлівським бандформуванням вони не знадують, що під час Другої Світової ВВС представників ІІІ Райху називали окупантами, нацистами і військовими злочинцями. І це задовго до Нюренберзького трибуналу (якщо кому так конче необхідні висновки суду), а зараз, коли в ЄС або інших країнах стаються теракти, то головні ЗМІ повідомляють про теракт, скоєний терористами, а не про те, що невідомі бойовики вимагають сісти із ними за стіл переговорів, а їх злочини висвітлюють не обтічно і «без мови ненависті», а прямо, називаючи вибухи або збройні напади відповідною термінологією.
Відтак, варто визнати – у середовищі українських ЗМІ є лобістська група, яка толерує російським терористам ЛДНР, і намагається розвинути в українському суспільстві толерантне ставлення до них. При усій очевидності їх злочинної діяльності, нас намагаються переконати, що це не кремлівські найманці та злочинці з донецька убивають військових та цивільних, а «мирні шахтарі та комбайнери» мають якийся конфлікт із ЗСУ, а відтак – за допомогою такого дискурсу нам нав'язують пропаганду «русского міра», зокрема, про начебто громадянську війну. І хочуть, щоб ми не просто рахувалися із нею, а сприйняли її і за свою ідеологію. Тобто – визнавали нормальність геноциду проти українців, визнавали окупаційних ідолів за національних, і мали би дослухатися до пропаганди терористів на Донбасі та їх кураторів у Кремлі.

Ми, центр Аксіос, закликаємо усі ЗМІ, громадських та політичних діячів приєднатися до нашої акції «Визнай війну війною», і припинити вживати терміни, які толерують російським окупантам і терористам: «бойовики», «ополченці», «конфлікт на Донбасі», «супротивна сторона» тощо.