Таємничий острів Зміїний – ділянка суші в Чорному морі про який складали легенди ще за часів Стародавньої Греції. На цій невеликій ділянці землі є морська вода, земля, рослинність, корисні копалини.
Саме через корисні копалини 3 лютого 2009 року Україна понесла перші територіальні втрати. В цей день Міжнародний суд ООН визначив українсько-румунський кордон в Чорному морі в районі острова Зміїний.
У 80-х роках на шельфі біля Зміїного були розвідані родовища нафти та газу, що мотивувало Україну та Румунію до жорсткого відстоювання своїх територіальних амбіцій.
Однак, після повалення режиму Чаушеску в 1989 році Бухарест оголосив про наміри вступити в склад блоку НАТО. В 1994 Румунія однією з перших у Східній Європі отримала ПДЧ. В 1997 Франція та Італія лобіювали вступ Румунії до НАТО в рамках «четвертої хвилі розширення блоку», але на думку США, на той час Румунія ще не відповідала усім вимогам.
В тому ж році між Україною та Румунією був укладений договір про добросусідські відносини та співпрацю. Як відомо, відсутність територіальних суперечок з сусідами – основна умова членства в НАТО. За цією угодою, Румунія визнала існуючий кордон та приналежність острова Зміїний Україні. Водночас, румуни були б не румунами, якби не внесли в договір пункт, за яким, кожна сторона має право звернутися до Міжнародного суду щодо питання делімітації кордонів, якщо не буде досягнуто компромісу.
У березні 2004 року Бухарест отримав статус члена НАТО, а вже у вересні подав позов до Міжнародного суду ООН. Що було далі ми знаємо. Зміїний було оголошено островом (Румунія наполягала на тому, що Зміїний – скала) та визнано територією України. Однак Зміїний не враховувався на користь України при визначенні її континентального шельфу та виключної економічної зони. За результатом значна частина відкритих родовищ нафти та газу відійшли Румунії (близько 10 млн. тон нафти та 100 млрд. кубометрів газу).
З часом «популярність» Зміїного в суспільному та політичному житті України дещо знизилась. До 2006 року на ньому дислокувалися підрозділ ППО та прикордонна застава. На сьогодні підрозділ ППО з острова передислокували і на території острова знаходяться тільки прикордонники та обслуговуючий персонал маяку.
Однак, після виходу у світ статті Володимира Путіна «Об историческом единстве русских и украинцев» де згадується приєднання до Радянської України в 1948 році чорноморського острова Зміїний «популярність» клаптика суші значно зросла. Згадка Путіна про Зміїний відразу заполонила український сегмент Інтернету та соціальних мереж. Також набуває розголосу стаття «Путін націлився на острів Зміїний», що написана А.Загороднюком, І.Кабаненком та О.Харою.
Попри те, що світ підтвердив територіальну цілісність України та не визнав незаконну анексію Росією АР Крим та Севастополя, РФ не збирається зупинятися на досягнутому. Також аналіз її стратегії національної безпеки свідчить, що Росія не припинить провокації та посилення тиску по периметру українського кордону, що не виключає силового варіанту по відношенню до України. Також в стратегії з'явився новий пункт про додатковий захист територіальних морів та континентальних шельфів РФ, а також про екологічні ризики на прикордонних територіях.
Враховуючи пункти стратегії, нещодавно написану статтю, наявність значних покладів газу та нафти на континентальному шельфі України та знаходження Зміїного поблизу дельти Дунаю, що омиває береги 10 європейських країн острів може мати стратегічне значення та нести реальну загрозу його захоплення зі сторони Росії.
У статті «Путін націлився на острів Зміїний» детально описані ризики які можуть виникнути із захопленням острова. Також окупація Зміїного позбавить Україну можливості вільно проводити "Sea Breeze" та інші навчання, що в свою чергу створить ще більші перепони на шляху вступу в НАТО.
Для реагування на ці загрози у Збройних Силах України спільно з Державною прикордонною службою розглядається можливість на ротаційній основі розмістити на Зміїному додатково взвод морської піхоти посиленого вогневими засобами (можливо йдеться про ПТУР та ПЗРК) та передислокацію малих броньованих артилерійських катерів МБАК (кількість не відома) до «Морського торговельного порту „Усть-Дунайськ“ в районі населеного пункту Вилкове з метою посилення прикордонників та морських піхотинців. Також в разі загострення розглядається можливість посилення майбутнього угруповання авіацією та підрозділами реактивної артилерії з місцем дислокації на материковій Україні.
Таким чином, потенційна загроза з боку РФ буде нівельована і захопити Зміїний „гібридним способом“ не вийде. Для реалізації цього завдання РФ прийдеться вдатися до відкритої збройної агресії проти України, а це вже зовсім інші політичні наслідки для Росії. В першу чергу це спровокує загострення відносин з Румунією країною-членом НАТО що може призвести до посилення санкційної політики проти РФ.
