В Україні необхідно завершити реформу системи інституційного догляду дітей попри виклики воєнного часу. На цьому наголосила експертка з соціальної політики Людмила Покровщук у дописі в соціальних мережах.
За її словами, відповідно до Національної стратегії реформування системи інституційного догляду, Україна планувала повністю відмовитися від дитячих будинків до 2026 року, натомість розвиваючи сімейні форми виховання та реабілітаційні центри. Водночас війна ускладнила реалізацію реформи через питання безпеки, евакуації та фінансування.
Покровщук зазначає, що інтернатні заклади в Україні підпорядковуються одразу трьом міністерствам — освіти, соціальної політики та охорони здоров'я — і поділяються на 15 типів. При цьому, за її словами, держава втратила системний контроль над підбором і підготовкою персоналу таких установ.
«На сьогодні відсутній регулярний незалежний моніторинг умов перебування дітей. Держава фактично втратила відповіді на питання, хто працює в інтернатах, за якими критеріями відбирається персонал і хто контролює їхню поведінку», — наголосила експертка.
Вона також звернула увагу на результати перевірок умов перебування дітей у закладах паліативної допомоги. Так, під час інспекції одного з центрів у Миколаївській області у березні 2025 року були зафіксовані порушення прав дітей, зокрема антисанітарні умови та застосування примусової фіксації. Адміністрація закладу пояснювала це необхідністю запобігання травмам, однак перевіряльники зазначили, що такі методи могли використовуватися для зменшення навантаження на персонал.
На думку Покровщук, війна не створила нових проблем у системі, а лише зробила помітними практики, які існували раніше. Вона підкреслила, що відповідальність за захист прав дітей не може перекладатися на благодійні чи громадські організації.
«Саме держава є законним опікуном цих дітей і має гарантувати, що жодна дитина не боїться дорослого, який зобов'язаний її захищати», — резюмувала експертка.
