В умовах постійних атак на енергомережу український енергетичний ринок швидко перебудовується: реагує на воєнні виклики, тестує нові рішення та прискорено переходить до відновлюваної енергетики. Важливим науковим внеском у цей процес стало видання «Полонина Руна. Сучасний стан та ймовірні природні зміни довкілля», підготовлене доктором фізико-математичних наук, професором УжНУ та заслуженим діячем науки і техніки України Степаном Попом у співавторстві з кандидатом наук із державного управління, доцентом Владиславом Пересоляком.
Ця робота комплексно досліджує природні умови полонини Руна — однієї з найперспективніших локацій Закарпаття для розвитку вітроенергетики. Як наголошує науковець Степан Поп, завдання дослідження полягало в тому, аби дати обʼєктивну наукову оцінку стану екосистеми, усіх складових довкілля та можливих їхніх змін в результаті традиційного господарювання місцевої громади та прогнозованих природних кліматичних процесів.
«Наша задача — дати об'єктивну оцінку середовища, з'ясувати стан усіх складових середовища Полонини Руної: починаючи від клімату, ґрунтів, її геологічного та водного середовищ, земельних ресурсів, стану рослинного та тваринного світів, діяльності господарства на полонині — у частині туризму, збирання дикорослих і так далі — та визначити їхній стан і ймовірні зміни», — підкреслює професор Поп.
Результати дослідження стали підґрунтям для забудовника УК «Вітряні парки України» щодо подальшої оцінки можливого впливу на довкілля планованої діяльності будівництва вітроелектростанції загальною потужністю 156 МВт в урочищі Полонина Руна. Після аналізу отриманих наукових даних чутливі природні ділянки були вилучені компанією з проєкту:
«Там, де ми казали, що є протипоказання — такі локації знімали виробництва», — зазначив він.
Такий підхід став прикладом відповідальної взаємодії науки, бізнесу та громади, заснованої на принципах екологічного балансу й довгострокового розвитку.
Варто зауважити: після ракетних атак, що знищили значну частину українських генеруючих потужностей, держава взяла курс на децентралізацію енергетики країни з орієнтацією на освоєння відновлювальних джерел у регіонах. Закарпаття ж має унікальний вітровий потенціал та стійку геологію, що забезпечує можливість стабільної і прогнозованої генерації.
Як пояснює науковець: «Уряд прийняв рішення максимально скерувати в усіх регіонах програми створення регіональних стратегій з освоєння відновлюваних енергетичних ресурсів, які наявні в кожному регіоні. У тому чи іншому регіоні є свої можливості: десь більше вітру, десь сонця, десь — геотермальної енергії. А Закарпаття — унікальне. У нас є все. Маленька територія — лише 2,1% від території України — має колосальний потенціал не лише вітрового поля, але й інших видів відновлюваної енергії».
Саме на Закарпатті формується найбезпечніша регіональна енергетична система, яка стійка до сучасних впливів і є складовою централізованої інфраструктури, котру ворог намагається знищити.
Водночас Степан Поп наголошує: навколо вітрових проєктів триває інформаційна боротьба, де поширюються фейки та маніпуляції, що гальмують розвиток регіонів.
«Є упереджені активісти, які поширюють фейковий матеріал. Це упереджена думка, яка керована певними силами, зацікавленими в тому, щоб ми не розвивали вітрову енергетику», — каже він.
Саме тому публікація наукового матеріалу була стратегічно важливою, аби забезпечити суспільство достовірною інформацією та зміцнити позиції науки в публічній дискусії.
Під час XII Міжнародної науково-практичної конференції #GeoTechZakarpattya2025 професор Поп передав примірник книги генеральному директору УК «Вітряні парки України» Владиславу Єременку.
Цей символічний жест підкреслив важливість синергії наукової спільноти та енергетичного сектору для сталого розвитку держави.
«Раціональне використання енергії, яку дає нам природа, — це шлях до розвитку громад, регіону, України і загалом — цивілізації», — наголосив професор.
