На закарпатських схилах, де ще донедавна лунали постріли браконьєрів, сьогодні повертаються косулі та олені. Поява вітропарків змінила не лише енергетику регіону, а й правила виживання дикої природи.
Карпати — один із ключових осередків біорізноманіття в Україні. Проте довгі роки ці гори потерпали від браконьєрства. Через віддаленість, погані дороги й відсутність постійного нагляду дикі ліси ставали пасткою для тварин. Ситуація почала змінюватися з появою вітропарків — і ця зміна має очевидний позитив для довкілля.
Інфраструктура, що відлякує браконьєрів
Будівництво вітроелектростанцій у Карпатах — це енергія та інвестиції. Разом із турбінами в гори приходять дороги, камери спостереження, контрольні точки. У місцях, де колись не було ні душі, тепер з'являється постійний рух людей і техніки.
Микола Герасименко, засновник і керівник групи компаній MCL Group, підкреслює маловідому, але важливу функцію сучасних турбін — відеоспостереження. «Камери на гондолах вітрових установок мають великий огляд і встановлені високо в горах. Хоча їх головна мета — охорона майна, на практиці вони стали ефективним інструментом у боротьбі з браконьєрством», — розповідає він.
Після завершення будівництва вітропарки зазвичай залишаються без постійної охорони. Але система відеонагляду працює цілодобово. За словами Герасименка, вона вже ефективно використовується, зокрема у Нижньоворітській громаді Закарпаття, де триває будівництво першої вітроелектростанції в регіоні. «Якщо оператор чи охоронна компанія бачать підозрілу активність — реагування відбувається дуже швидко. Таким чином енергетичні об'єкти фактично стають „очима“, які допомагають охороняти природу», — додає він.
Повернення дикої природи
Зменшення кількості випадків браконьєрства вплинуло і на фауну. У горах все частіше фіксують появу тварин, які раніше зустрічалися рідко. Держагентство лісових ресурсів повідомляє: за останні три роки в Закарпатті кількість копитних зросла на 15-20%. Як не дивно, збільшення популяції диких тварин стали фіксувати поблизу місць встановлення вітроелектростанцій.
Особливо швидко реагують косулі — дуже полохливі тварини, які зникають навіть через незначний шум. Їхня присутність свідчить про безпечність навколишньої території. «Ми бачимо більше слідів тварин, і це не випадковість. Їм стало безпечніше. Браконьєри більше не гуляють тут, як удома», — каже місцевий лісничий Михайло.
Енергія, що служить природі
«Інтеграція сучасних технологій в енергетиці має ще один важливий ефект — екологічний. Камери на турбінах захищають інфраструктуру та допомагають зберігати дику природу Карпат, підвищуючи рівень контролю над важкодоступними ділянками гір», — зазначає Микола Герасименко.
Крім збереження природи, громади, де розміщуються вітропарки, отримують і фінансові переваги. Місцеві бюджети поповнюються завдяки податкам та соціальним програмам від енергетичних компаній.
Досвід світу: енергія та природа можуть співіснувати
Україна не єдина країна, де вітрова енергетика працює на користь довкілля. У багатьох країнах це вже стало нормою:
• Данія: понад 40% електроенергії виробляється з вітру (дані Danish Energy Agency, 2023). Частину турбін встановлюють біля заповідників, дотримуючись принципу «нульового впливу».
• Німеччина: діє понад 30 тисяч вітротурбін, у тому числі в національних парках. Дослідження Федерального агентства з охорони довкілля (UBA, 2022) показало: при дотриманні буферних зон вплив на тварин мінімальний.
• США: в Каліфорнії, Техасі та Колорадо створено ековітропарки з буферними зонами, де заборонене полювання. Там ведеться моніторинг дикої природи за допомогою камер і сенсорів (джерело: NREL, 2023).
Це підхід називається "compatible land use" — коли земля використовується одночасно і для енергії, і для збереження природи.
Сучасна вітроенергетика — це більше, ніж просто енергія. Це приклад того, як технології можуть працювати на користь довкілля. При правильному підході — з урахуванням потреб природи й громади — вітропарки стають союзником, а не ворогом дикої природи.
