Stock Exchange

В Україні люблять плакатись, порівнювати себе з країнами Європи, світу. Думати як залучити іноземні інвестиції. Розмірковувати «Чому я не сокіл, чому не літаю?» Чому Азії, країнам Східної Європи вдалось?

Варто просто поглянути на інститути економіки USA, EU, China, Singapore. І зрозуміти що є в них і чого нема в в Україні.

Варшавська фондова біржа (англ. Warsaw Stock Exchange (WSE), пол.Giełda Papierów Wartościowych w Warszawie) — найбільша фондова біржа Східної та Центральної Європи. Рік заснування 1991.

"The capitalisation of 432 domestic companies listed on the Main Market was PLN 645.0 billion (EUR 152.6 billion) at the end of June 2017. The total capitalisation of 483 domestic and foreign companies listed on the GPW Main Market was PLN 1,316.5 billion (EUR 311.5 billion) at the end of June 2017. Total value of trade in equities on the Main Market was PLN 30.3 billion"

Шанхайська фондова біржа — найбільший торговельний майданчик континентального Китаю, одна з лідируючих азійських фондових бірж. Заснована в 1990 році.

The Shanghai Stock Exchange (SSE) is a stock exchange based in the city of Shanghai, China.

Ми відстали від Польщі, Китаю, Росії на 30 років.

Іноземні нвестори завжди приходять в країни, де є фондовий ринок, біржі та внутрішні інвестори.

Замість намагань провести вчергове «велику приватизацію», «велике будівництво» варто нарешті створити в Україні фондову біржу, Stock Exchange.

Що для цього потрібно? Україна, уряд, президент, прем'єр-міністр чекають вказівку з Москви, Вашингтона, Брюселя, Лондона, Варшави, Пекіна? Ми як країна, нарешті, через 30 років можемо почати жити за тими ж правилами як розвинуті і розвиткові країни? Зробити крок, на який 30 років після перезаснування держави чекали тисячі підприємців в Україні.

Створіть одну біржу #KyivStockExchange, або 3-4, якщо мало однієї. Lviv Stock Exchange, Odesa Stock Exchange, Dnipro Stock Exchange теж гарно звучить!

Майбутнє навіть не за країнами, а за містами. Вони давно конкурують за найрозумніших людей, за інвестиції. В Садового, Кличка, Філатова є шанс позмагатись за лідерство в економічному розвитку своїх міст.

Ми хочемо перемогти у війні без армії чи виграти в економічній конкуренції, боротьбі за інвестиції без бірж?

Якщо Києву, Львову, Харкову, Одесі, Дніпру не потрібна біржа, то її можуть створити Житомир, Чернівці, Вінниця, Тернопіль, Івано-Франківськ, Луцьк, Ужгород або ще якесь з менших міст.

Але це вже схоже на фантастику :)

P. S. В Україні сотні бірж, але нема фондового ринку. Як пояснити цей феномен? Не чув про IPO жодної компанії на українському ринку вже багато років.

Капіталізація компаній на українському фондовому ринку, якщо б він реально існував, мала б складати $40-60 млрд в 2017, якщо порівнювати з Польщею.

P. P. S. Для створення ринку потрібні активи і покупці. Щоб фондовий ринок досягнув $100 млрд, треба спочатку розмістити на ньому перші $20-40 млрд активів.

На фондовому ринку мають продаватись акції цікавих з інвестиційного боку компаній. В держави є активи на мільярди доларів. Акціонуйте підприємства, які держава бажає продати, і проведіть IPO. Приватбанк, Ощадбанк, ОПЗ та десятки інших. Поки ці активи щось ще коштують. Країна втратила подібний шанс створити фондовий ринок з «державних активів» 1990-х. Зараз можемо втратити вдруге.
В грудні 2016, коли націоналізовували Приватбанк мав розмову з двома людьми, які в наступні 5 років стануть міністром та заступником міністра. Запропонував провести IPO замість приватизації і продавати пакетами по 1-10%. Це дозволить визначити ринкову ціну активів і створити сам ринок. Відповідь була, що це недоречно.
Держава продовжує створювати олігархічну систему, бо продає активи на мільярди доларів вузькому колу з кількох сотень мільярдерів та мільйонерів. А могла продати активи мільйонам інвесторів. Сумарна вартість активів 100 найбагатших людей України $30-40 млрд. Ці гроші вже «припарковані» в активах, які куплені за минулі 30 років. «Олігархи» заробляють $2-4 млрд щороку максимум. Саме тому прибуксовує приватизація в Україні. В 100 найбагатших людей на купівлю активів банально нема грошей, бо воні інвестують в той бізнес, що вже мають! На купівлю активів залишається $1-2 млрд.
Що купує решта 20 млн економічно активного населення? Правильно, нерухомість і авто! Людям не залишили вибору! 8 млн кв. м новобудов щороку це $8 млрд 400 тис. авто $4 млрд. Тобто населення володіє інвестиційним потенціалом $12 млрд. Якщо цю суму за 5 років направити на фондовий ринок, українці купити активів на $60 млрд. Буде створено фондовий ринок. Як бути з нерухомістю і авто? Адже якщо забрати покупців з ринку, то він обвалиться.
Банально кредитування. Купівлю нової нерухомості можна розтягнути на 20-30 років під 2%, нові авто на 3-7 років під 5%. Якщо на фондовий ринок країни щороку заходитиме 12 млрд, то нерухомість в Україні тільки дорожчатиме.
А як же ринок землі? Земля вже зараз у власності 6 млн приватних власників. Вона вся приватна! На ринку нема нової землі. Земля лише дорожчатиме, бо продадуть 1-2%, кому «припікає». Ніхто не продаватиме актив, який дорожчає. З землею окрема розмова, варто приділити окремий час і написати про реалії ринку.

Звідки може виникнути інвестиційний попит на фондовому ринку вже зрозуміло. Це 6-12 млрд українського населення щороку. Може в населення ще є гіпотетичні 20-40 млрд готівки, про які нам розказують вже 10 років політики. Іноземці можуть купити активів на українському ринку хоч на 100 млрд за рік, неприпаркованих грошей в світовій фінансовій системі виникає 400 млрд щороку. Але є проблема! Нема пропозиції на ринку. :)
Який об'єм активів у вільному продажу на фондовому ринку України хтось може сказати?
Потрібно хоча б 100-300 компаній (блакитних фішок), які коштують 80 млрд, і 1-5 тисяч компаній, які коштуватимуть 20 млрд. Такі компанії можуть виникнути, якщо власники проведуть IPO кількох тисяч компаній у наступні 5 років. Гарну прибуткову компанію власник не продаватиме на ринку. Згадайте компанії 100 найбагатших людей України. Ви їх не побачите на фондовому ринку. Мало хто продає прибутковий актив, якщо володіє контрольним пакетом акцій.

Якщо б Україна була аграрною країною, як Південна Корея, Японія, Китай, Тайвань у 1870-1950 рр, то варто було створити індустрію, промислові підприємства. Індустріалізація в Україні відбулась у 1930-1980-х. В 1990-2020 відбувалась деіндустріалізація, але ще не все втрачено. Основою фондового ринку в минулому столітті були промислові підприємства, за минулі десятиліття додались компанії, які пов'язані з інтернетом, новими технологіями. Але індустрія досі складає значну частину ринку.

Я не спеціаліст з економіки, держави, права, фінансів. Дивіться це як на пост людини з ІТ, яка почала цікавитись економікою 5-7 років тому. Можу помилятись в базових речах і не розуміти як все складно, як насправді працює.