Пам'ятаєте земля — селянам, фабрики, заводи — робітникам, вся влада — радам!
Невже історія 1918-1934 нічому не навчила українок і українців, країну?
Ви повірили в солодкі брехливі обіцянки соціалістів, більшовиків та їх пропагандистів сто років тому на майданах!
Натомість отримали колективізацію, індустріаліщацію, голодомори і війни.
Так само повірили у ті самі обіцянки в 1991-2017 на тих же майданах!
Ще добавили потужні сучасні інструменти пропаганди: радіо, телебачення, інтернет та соцмережі.
Вам обіцяли приватизацію, добробут, чесний суд, приватну власність, вибори, справедливість, нове життя, шлях у Європу та багато іншого.
Шлях у Європу та до заможного життя є, через еміграцію. Бо ці брехливі нащадки своїх попередників знову багаторазово пошили Вас в дурні! А самі їздять по світу, набирають нові борги, шукають ярма на Ваші шиї, відпочивають на дорогих іноземних курортах!
Проголосили Україну 27 років тому. Чи є(стали) вільними Україна, українці, українки за більш ніж чверть століття?
Цікава аналогія з 1991 роком, коли націоналісти проголосили незалежність разом з комуністами, а ОУН в 1941 під час окупації України нацистами і комуністами.
Багатьох націоналістів згодом що нацисти, що комуністи згодом знищили.
Може молодим націоналістам в 1941 варто було дослухатись до старших товаришів(Петріва, Скоропадського та інших) які вже мали досвід відносин з німцями і війни з більшовиками у 1918 році?
Так само і націоналісти 1991 року, хіба не знали з ким проголошують незалежність під час комуністичної, комсомольської окупації, яка триває понині?
Проблема передачі досвіду від покоління 50-70 річних поколінню 20-30 досі існує.
Молодь радо погоджується воювати, діяти, боротись. І робить це гаряче, натхненно, наполегливо. Це добре і потрібно. Однак значно важливіше щоб молодь вчилась у старшого покоління політиці, організації, керівництву та іншим речам. Але не впевнений що цьому можна навчитись, навчити.
Часто виникає конфлікт поколінь, розпочинається боротьба за лідерство в партіях, організаціях між різними поколіннями.
Навіяно романом Остапа Дроздова "#2".
