Історія імперій на землях сучасної України почалась з 4-6 століття як мінімум. Якщо згадати про царства сколотів, то на тисячу років раніше.

Банальне порівняння карт наштовхує на думку про військовий та економічний конфлікт, який загострився у п'ятому столітті і тривав до занепаду Римської імперії.

Все залежало саме від розміру(наявних ресурсів). Якщо імперії вели війни кілька століть, то це зачіпало всю Європу. Вплив України на історію держав, королівств, імперій Європи мало вивчено.

Співставте карти, які наведені нижче:

60c6e8f7e1663.png

Імперія гунів в 370-469рр.

60c6e8e259baf.jpg

«Хронологічні межі існування Римської імперії охоплюють період до 395 або 476.»

Дивує збіг. Римська імперія весь час вела війни. Тому припущення про 100 років війн, яки призвели до ослаблення, руйнування і розпаду обох імперій можливо має рацію.

Не варто виключати і торгівлю між двома імперіями у 1-4 століттях. Або торгівлю через порти на берегах Чорного, Сердземного та Азовського морів.

Про історію на землях України, Польщі 5 століття до н.е. — 8 ст. мало інформації.

Якщо Римська імперія захопила землі сучасної Франції, Іспанії, Британії, то що могло стримувати римлян від походів і розширення імперії на Східну Європу і Причорномор'я? Логічно припустити наявність потуги рівної за силою у 1-4 століттях.

Звичайно можуть існувати інші економічні та природні, логістичні фактори. Римська імперія захоплювала землі придатні для сільського господарства. Лісові безкраї було важко перетворити на поля.

Фактор другої імперії, яка існувала на землях імперії гунів у 5 ст. до н.е. — 7 ст., може пояснити багато чого в сучасній історії 14-20 століття. Небажання ЄС приймати в союз Україну стає зрозумілим і може мати глибоке коріння, що сягає в глиб двох тисяч років.

Дивно, якщо б італійці, французи, німці не використовували історію Римської імперії в пропаганді, як інструмент піднесення духу націй в часи кризи. Натомість використання українцями Русі, Імперії гунів, царств сарматів, скіфів всіляко обмежується, «забороняється» певними силами для піднесення духу нації, створення мітів, дискурсів, наративів.

Частина істориків намагаються переконати українців, що скіти, сармати, кімерійці, арії, трипільці, гуни, готи не їх предки. Інша частина істориків навпаки переконують у безперервності етногенезу на землях Північного причорномор'я.