Згадайте події столітньої давнини. Селяни палили і знищували маєтки поміщиків. Зауважте не грабували, або додумувались грабувати, коли вже не було чого. Про це пише П. Скоропадський в спогадах. Поміщики і буржуазія були чужими українцям генетично і ментально в 1795-1918 рр. Чужі майже дорівнює вороги, тому була війна останні триста років між чужою панівною верхівкою і народом. Що змінилось сто років тому? Прийшли інші чужинці, які грабували народ і морили його голодом, знищували у війнах сімдесят років. 25-30 років тому прийшли інші чужинці, які захопили владу в країні, знищили колгоспи, радгоспи, розграбували , порвзали на металобрухт заводи і фабрики, вивезли за кордон. І продовжують «експортувати» корисні копалини, ліс, метал, руду. Вони чужинці для українців живуть в іншій реальності, інших побутових умовах, іншим стилем життя. Яке може бути ставлення чужинців, колоніальної адміністрації до окупованих територій?
У нас вже тисячу років переважно не своя еліта від варягів, поляків, литовців аж до московської окупації. Сталення окупаційної адміністрації, колоніальних правителів до місцевих пам'яток архітектури, міст самі здогадуєтесь яке. Незначні періоди, коли українцями правили українці 1648-1709, 1917-1920 залишили по собі пам'ятки архітектури. Українці практично не мали власної еліти тисячу років, а ті роки, коли отримували на кілька десятиліть або років владу були змушені воювати з зовнішніми ворогами. Не стала виключенням і остання війна 2014-2018 рр. Хоч в наш час важко назвати сучасну владу «своєю», бо та руїна 1990-2018, мільйони емігрантів і гастрабайтерів наводять на протилежні думки.
Погляньте на Київ! Маріїнський палац, будівлі АП, ВРУ, кабміну та інші це колоніальна архітектура! Їх будували колонізатори і загарбники. Звичайно робочою силою колонізованого, невільного народу. От і вся різниця між Данією, країнами ЄС і Україною. В Данії своя влада, дбайливе ставленння і піклування про свою країну, свої міста.
Ці данські будівлі для них своє, архітектура створена вільною нацією для себе, тому бережуть, цінують, дбають!
Що цінувати нам українцям в Києві? Пам'ятники московського, радянського поневолення, закріпачення???
Кожна вільна нація б знесла ці пам'ятки поневолення і побудувала щось своє, рідне на їх місці!
Чому ми проводимо декомунізацію і демонтуємо лише пам'ятники?
Варто позбутись колоніальної архітектури як імперської так і комуністичної! Якщо дорого і не доцільно зносити, то варто побудувати столицю нової держави в новому місці щоб позбутись спадку старого. Побудувати нові сучасні будівлі для урядових структур. Розірвати звязок зі старим пригнобленим станом. Увійти в нову епоху розвитку вільної нації. Адже не наливають нове вино в старі міхи! Стара архітектура буде нагадувати про окупацію і пригноблений стан, заважати прогресу і розвитку країни!
Тільки нова архітектура, втілена мрія про вільне заможне і щасливе майбутнє!
