Україна успадкувала вади УРСР, СРСР. Така собі недоімперія з величезною централізацією фінансів, системи управління в Києві. Саме ці вади «імперськості» породжують сепаратистські настрої місцевих правлячих класів. Правлячий клас в Україні наслідує, використовує концепції і моделі управління не тільки радянські, але й ті, що були в 16-19 століттях, деякі архаїчні форми 9-13 століть.
Як приклад використання адміністративного поділу, лексики, термінів епохи імперій «губернії», «#губернатори», епохи феодалізму «князівства», «землі», «місцеві князьки» в політичних дискурсах, #ЗМІ, політиками, політологами, урядовцями, журналістами.
Країну занурюють у архаїку і феодалізм князівської доби встановленням пам'ятників князям Володимиру, Малу, Данилові, Ярославові, княгині Ользі у Києві, Борисполі, Овручі, Коростені, Львові, Тернополі, Галичі, імператриці в Одесі.
Чим це загрожує? Переносом і повторенням періоду князівських міжусобиць, феодальної роздробленості 9-15 століть у наш час.
Конфліктом «місцевих князьків» і олігархічних груп, ФПГ за «київський престол». Частково ми вже в цьому процесі з 1994-2016 року і продовжуємо розвивати базу для конфліктів і суперечок майбутнього. Адже кожен сучасний правитель з ототожнює(бачить) себе як не князем Володимиром, так гетьманом Богданом чи Павлом.
#Модернізація країни ще не відбулась, держава і суспільство під впливом моделей і систем 9-19 століть.
#країна #держава
