У Стівена Кінга в книзі «Буря століття» є чудова фраза: «Коли кажуть „кінець світу“, значить хочуть продати кукурудзяні пластівці, а от якщо кажуть „без паніки“, тут уже справа серйозніша».

 

Президент Володимир Зеленський днями виступив із черговим «душевним» відео, в якому закликав українців не панікувати, не знімати гроші з банківських рахунків та не нестися до крамниць по гречку та сіль. Не знаю, про що думають його політтехнологи, але це «заспокійливе» відео не просто нікого не заспокоїло, а навпаки, стало черговим доказом того, що в країні настала серйозна економічна криза.

 

І якщо говорити про масове скуповування сірників, гречки та солі, то це насправді нісенітниця. У більшості українців ще залишився стратегічний запас з часів останнього локдауну. Реальний привід для паніки є, і він полягає саме у грошах, а точніше, у банківській системі.

 

Згадаймо дві найсерйозніші фінансово-економічні кризи — 2008-2009 та 2014-2015 рр. Перша була наслідком всесвітньої кризи, яка довела до того, що долар різко злетів у ціні, з 5 до 8 грн, а також до колосального падіння ВВП, купівельної та кредитної платоспроможності українців. Унаслідок кризи 2014-2015 рр. долар в Україні піднявся до космічних 27 грн. І в першому, і в другому випадку Нацбанк запроваджував наджорсткі заходи – заборону дострокового зняття депозитів. У період другої кризи – 2014-2015 рр. – це рішення було навіть закріплено парламентом на законодавчому рівні. Все це було зроблено нібито для того, щоб «не розгойдувати» фінансову систему та перешкоджати масовому відтіканню депозитів, тим самим ще більше стимулюючи зростання інфляції в країні.

 

Тому не виключено, що вже найближчим часом Нацбанк вийде саме з такою самою пропозицією, як і під час минулих криз: забороною дострокового зняття депозитів. Адже економіка країни вже почала реагувати на ризик можливої війни: гривня потихеньку почала просідати, попит на гривневі облігації на аукціонах Мінфіну впав у 32 (!) рази, українці потягнулися до банківських відділень, щоб зняти ті невеликі накопичення, які мають, а бізнесмени масово виводять свої капітали із країни.

 

Тому фраза «Без паніки» з вуст Зеленського якраз є причиною для того, щоб, як мінімум, почати нервувати. Адже наша з вами історія неодноразово доводила, що відчайдушні заклики державних чиновників до спокою насправді означають, що країна опинилася в епіцентрі фінансово-економічного шторму.