Вже майже весна і люди починають планувати поїздки вихідного дня.
Для тих, хто збирається зі сторони Києва до Львова (чи у зворотному напрямку), я би порекомендувала трохи ускладнити собі шлях та заїхати до Луцька (дорога, порівняно із Киів-Чоп та ще «красуня», але Луцьк того вартий, принаймні на мою думку). Луцький замок хоча і увійшов до 7 чудес України, але все ще недуже відомий.
Луцький замок був заснований у другій половині XIV століття, як південна резиденція Литовських королів. Чому литовських? В ті часи частина України (аж до Чорного моря, там, де зараз Одеса) належала Великому Князівству Литовському. Як кажуть деякі історики, офіційною мовою була давньоукраїнська, а розгляд судових справ здійснювався за «Руською правдою» Ярослава Мудрого (того, який чи то був, чи то не був сином Володимира-Хрестителя Русі. Русь хрестили, ясно у Херсонесі, давньому місті, які деякі неуки чомусь ще називають — Корсунь).
Найчудовіше у замку, навіть не те, що він пережив дві світові війни (першу та другу. Зокрема, в декількох десятків кілометрів від замку проходив Брусиловський прорив) і залишився «цілим» на 75%, а те що він дожив до цих війн. Справа у тім, що за Третім поділом Польщі Луцьк, разом із замком, потрапив до однієї імперії, де все рушиться та падає навіть у 21-му столітті.
У 1429 році у Луцькому замку відбулася Ялтинська конференція 15-го століття (а може й засідання ООН) — З'їзд європейських монархів у Луцьку, коли, як тоді здавалося, остаточно вирішувалися кордони та межі Європи. На з'їзді були присутні представники: Великого Князівства Литовського, Королівства Польща, Священної Римської імперії, Угорського королівства, Королівства Богемії, Датського королівства (заодно і були представлені інтереси сучасної Норвегії та Швеції), Лівонського ордену, Держави Тевтонського ордену, Папської держави, Візантійської імперії (який залишилося лише декілька десятиліть до повного краху), Молдавського князівства, Великого князівства Московського, Великого князівства Рязанського та Тверського князівства і Золотої Орди.
Звичайно, можна сказати, що то був не справжній європейській з'їзд, бо не було трьох «китів»: Англії, Іспанії та Франції. Іспанія тоді була зайнята – остаточно завершувала Реконкісту та обдумувала: як же ж змусити євреїв поділитися їхніми скарбами. Англія та Франція також були зайняти – закінчували столітню війну. Крім того, одні готувалися запускати у світ Орлеанську Діву, а інші роздумували: «як же ж нам краще спалити Жанну д'Арк через 2 роки». Отже, зайняті вони були, не до Луцька їм було.
Судячи з всього, монархам було весело, історики описують скільки чого вони з'їли та випили і видається дивним, як ці землі не залишилися пустелями. А Король Польський, поки очікував решту гостів, у мисливському запалі доскакав аж до Житомира, і з тих під було вирішено – до Другої Речі Посполитої Житомирські землі не брати – занадто болотяні.
Зрештою, як заведено у політиків не всі питання були вирішені. Поляки взагалі покинули з'їзд раніше за інших – офіційний привід – поляки не хотіли коронувати Князя Вітовта. Але ми знаємо, що то всього лише «відмазка». Насправді, комусь треба було піти першим, бо гості з Князівства Московського натяків не розуміли, і вже почали розповідати де вони у замку поставлять сокиру для рубання голів непокірних «пасинків природи» та як вони переобладнають стайні – щоб нова модель триколісного воза вмістилася.
Отже, якщо Ви хочете дізнатися більше про Україну і побродити справжнім литовським замком (литовці, бачачи Луцький замок у захваті кричать: «Типовий литовський замок!»), то відправляйтеся до Луцька. Бонусом може послугувати музей Волинської ікони, де зберігається Холмська ікона – за легендою єдиний прижиттєвий портрет Богородиці, написаний Євангелістом Лукою.
Гарних вихідних!
