Знаю, Вам ця тема вже остогидла, бо Ви декілька разів прочитали зміни до Конституції України (особливо щодо правосуддя), виписали норми, які Вам особливо сподобалися, обговорили із друзями (за кашечкою кави чи кухлем пива) та написали свої пропозиції сюди http://constitution.gov.ua/proposals
Але дозвольте мені висловити свою суто суб'єктивну, не експертну думку, щодо того, що може на нас чекати, якщо в Конституції так і залишать виключне право адвокатів представляти інтереси сторін у суді.
По-перше, коли ця редакція Конституції набуде чинності, Ви будете бігати за адвокатами, а не вони за Вами. Братися вони будуть за справи за велику винагороду – бо у них буде багато пропозицій, більш заманливих, ніж Ваша.
По-друге, не може мене не лякати, що Конституційний суд не вчиться на своїх власних помилках (я вже не кажу про чужі – для суду це було б занадто). Ніби ж вже проходили пару років тому, що обмеження прав одних і надання необмежених прав іншим може погано закінчитися – ні, історія не вчить нічому (тут би я процитувала сера Уінстона С. Черчіля «історія вчить лише тому, що нічому не вчить», але не буду).
В цьому контексті позиція поважних та шановних суддів Конституційного суду мені нагадує позицію людини, яка вважає, що її ніколи біда не спіткає, а лише тих (за висловом пана Голохвастова) «ото того, котрий унізу». І дуже сумно, що вони не задумуються про те, що правила політичного життя через 3-5 років можуть помінятися, а Конституція залишиться.
По-третє, як вбачається із ст.131-2 нової Конституції, законом може бути встановлено, коли адвокат не обов'язковий. Наприклад, при вирішенні незначних спорів. Що таке незначні спори, із чим їх їдять не зрозуміло. Лише очевидно, що за умови нестійкості нашого законодавства може вийти так, що на перші 2 судові засідання по Вашій справі сходить НЕ адвокат, а вже на третє доведеться шукати адвоката та за 1 ніч розтлумачувати йому суть справи…
Четверте. Що мене найбільше хвилює. Взимку 2013-2014 року на адвокатів давили, із вимогою не захищати майданівців «бо ми в тебе свідоцтва адвоката відберемо». Ви можете бути певні, що подібні ситуації не виникнуть у майбутньому? Я – не можу, і навіть якщо ми залишимося демократичною, вільною країною (сподіваюся так і буде), то формулу: «бізнес є бізнес і тут всі методи гарні „, ще ніхто не відміняв, особливо коли йдеться про рейдерське захоплення, чи про великі гроші великої фірми. Можливо, я занадто песимістична особа, але мені дуже легко уявити, як велика фірма позбавляється свого манюсінького конкурента, за допомогою різних нечесних перевірок та позовів. А манюсінький суб'єкт ринку не може піти у суд, бо останнього його адвоката позбавили Свідоцтва, інші ж адвокати зайняті по вуха (і як кажуть чутки – занадто тремтять над своїм свідоцтвом, щоб втратити його через якогось дрібного підприємця/фірми).
П'яте. Не слід забувати про специфіку кожної галузі права. Тобто, адвокати дуже добре почуваються у кримінальному та цивільному (переважно, пов'язаному із розлученнями та спадщиною) праві. Якщо зараз залишити судові справи виключно наадвокатів, то, здогадайтеся, скільки справ, більшість з них, програє у господарському та адміністративному судах?
І останнє. Коли Ви проїдете на зелене світло, а поліцейський, що виписав Вам штраф виявиться дальтоніком, (або програма ДФС випадково Вам нарахує приголомшливий штраф) Вас врятує лише наявність знайомого адвоката, або те, що спір буде малозначним (але й тут Ви не будете спати вночі і все думати: змінять закон до того, як Ви пройдете всі судові інстанції, чи після).
