Якщо Ви типовий житель міста, і думаєте, що коли «корова дає молоко» це означає, що вона встає на задні лапи, бере ратицями каністру молока та тягне її господарю-фермеру (ось чому молоко таке дороге взимку: на льоді легко послизнутися – корова на льоді, одним словом), то навряд чи ця тема Вас зацікавить.
Мова буде про сільгоспвиробників, які, подібно до тієї корови на льоду — ніби ще стоїть, але чи рушить далі, чи впаде – не відомо.
- До чого тут я? – запитаєте Ви (якщо, звичайно Ви не сільгоспвиробник).
Дійсно, ні до чого, особливо якщо Ви живете з натурального господарства або харчуєтеся виключно іноземними продуктами, у іншому ж випадку…
До 01.01.2016 року в Україні діяв спеціальний режим для сільгоспвиробників. Якщо Ви про нього знаєте, то не буду нагадувати знову, якщо ж ні, можете почитати про нього у ст.209 Податкового кодексу України. Якщо дуже стисло, то цей спецрежим встановлював деякі пільги для с/г підприємств. Замість того, щоб перераховувати нараховані податкові зобов'язання з ПДВ до бюджету, вони могли ці гроші перераховувати на власний спец рахунок і використовувати на покриття «виробничих факторів» (тобто на оплату витрат, пов'язаних із виробництвом с/г продукції).
В своєму шедеврі економічної та фінансової думки під загальновідомою назвою «Все по 20», Уряд (і МінФін зокрема), з метою стабільності http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2015/mp/op_u/op1215_u.htm та збалансованості бюджету вирішили «прикрити цю лавочку ще одних внутрішніх офшорів» та відмінити пільги для С/Г виробників.
С/Г виявилися людьми суворими та жадібними (це ж додаткові 20% витрат!) та поспішили до Верховної Ради у грудні 2015 року. Можливо Ви пам'ятаєте, як по ТБ показували картинки із головами забитих свиней та корів. «Який жах!», сказав Уряд, «Нас Європа не зрозуміє – що це таке — ходити у 21-му столітті із головами вбитих тваринок! Це ж варварство!». Особисто мені ця картинка теж не дуже сподобалася але знищення цілої галузі та залишення фермерів (та їх діток) без їжі мені чомусь – мабуть я теж застрягла у середньовіччі – здається більшим злом, ніж голова мертвої корови, чиї смачненькі місця представники Уряду з'їли вчора на вечерю у фешенебельному ресторані (або дома, в залежності від того хто, і як, в Уряді вміє готувати). Представники Уряду вегетаріанці – перепрошую! Вас я не хотіла зачепити, можете й далі відбирати їжу у тварин.
Тож, не під тиском фермерів, але від побоювань, що МВФ все не так зрозуміє, Уряд – цей безкомпромісний борець із корупцією та з неплатниками податків – поступився на рік фермерам і залишив їм спецрежим. Щоправда в укороченому вигляді – див. п.п.209.2.2 ст.209 ПКУ – від 15% (для здійснення операцій з постачання зернових і технічних культур) до 80% (для здійснення операцій із продукцією тваринництва). Тобто, в 2016 році с/г підприємства, в залежності від виду діяльності зможуть залишати собі ПДВ на рівні 15%, 50% та 80%.
В липні 2015 року за даними Мінагрополитики http://minagro.gov.ua/node/17727 з 6,5 млн. паїв, які зараз є в Україні, офіційно в обігу лише 4,5 млн. Тобто 2 млн. працює у «тіні» (або не працює). Замість того, щоб ловити оцих «тіньовиків», які взагалі нічого не платять до бюджету країни Україна (хоча припускаю, що бюджети окремо взятих родин, осіб з погонами покращився), Уряду легше було додатково обкласти податками тих нещасних, що ледь виживають. Так, саме ледь виживають. Ви бачите великий попит на м'ясо? Ну, якщо Ви живете у великому місті, може у Вас все — ок. Але я живу в звичайному обласному центрі і у нас найприємніші, найпрекрасніші та найлюб'язніші продавці – продавці м'ясом. Здогадайтеся чому? Тепер же ж, Уряд вирішив влаштувати свято для пенсіонерів, змусивши їх перейти на вегетаріанську дієту (правильно – значна допомога по скороченню витрат пенсійного фонду!).
Але це стосується не лише м'яса, але й інших продуктів, починаючи від борошна та закінчуючи медом. Адже у с/г тепер один вихід – або не підвищувати ціни і працювати геть у збитки, або підняти ціни і невідомо скільки потім вдасться продати.
- А як же наші багаті зернотрейдери? – запитаєте Ви. – Я не помічаю, щоб вони так вже й стогнали від скрути.
Зернотрейдери стогнати не будуть. Вони навпаки, підтримували скасування спец режиму (пам'ятаю пані Олена Леонідівна дуже цим хвалилася та показувала, яка корисна реформа «все по 20» – пошукайте на її сторінці у Фейсбуці (десь за грудень 2015), як представник фірми «Нібулон» хвалив мудрий Уряд http://www.business.ua/business_safety/Ya-protiv-nalogovyh-lgot-v-agrarnom-sektore-Ukrainy-Aleksey-Vadaturskiy-gendirektor-kompanii-Nibulon-250219/ (на жаль не можу знайти посилання що давала пані О.Л.Макеєва).), бо їх він не стосувався. Їм (зернотрейдерам) все одно (ну, майже) за яку ціну у гривнях купляти зерно, адже вони його експортують за кордон за долари та євро. До того ж, їм (зернотрейдерам-експортерам) бюджет відшкодовує ПДВ на рахунок. При цьому, при продажі, с/г виробники сплачують 20% ПДВ, а експортери — 0%. Відчуваєте різницю?
Тож, ми постачатимемо за кордон пшеницю, а нам завозитимуть смачненькі вівсяні пластівці. Вівсянка, вона ж корисніша за булочки з маком.
Зрештою, якщо наші фермери збанкрутують, споживачам погано не буде. Що може бути смачніше за морожену свинину та яловичину з Канади http://minagro.gov.ua/node/20009 Впевнена, вона буде дешевша, навіть при коливанні курсу долара до гривні. А те, що ми підтримуватимемо закордонного виробника на забезпечуватимемо його робочими місцями – то таке. У нас же багата держава, допомоги по безробіттю вистачить усім, і кожен безробітний дозволить собі поласувати канадською яловичиною раз на рік у п'ятницю тринадцятого, після дощику у четвер…
Так, що нам коров'ячий сказ геть не страшний, ми самі все зробимо за нього, було б лише бажання.
P.S. На обкладинці скандинавське прислів'я: «немає корови на льоду», яке означає: «немає негайної небезпеки».
