2 роки тому Інтернет-спільнота весело глузувала над громадянами (чи доцільніше написати — підданими?) сусідньої держави та частиною населення окупованого Криму, які казали: «Надо потерпеть..». Українська Інтернет-спільнота вважала, що лише бовдури терплять, а справжні громадяни не дають відноситися до них, як до недієздатних.
Пройшло 2 роки і частина громадян України радісно радіє будь-яким пропозиціям Уряду, нещадно критикуючи Верховну Раду України (іноді цілком об'єктивно) за не підтримання того, чи іншого «необхідного» законопроекту. При чому, ці люди, як вони самі зізнаються, не є експертами у правознавстві.
Я проти критики заради критики, але безоглядно підтримувати будь-яку ініціативу (під час, доволі сумнівну, щодо користі для країни Україна та її громадян) виконавчої гілки влади…. Вибачте, але це вже нагадує спосіб мислення підданих громадян сусідньої держави, де Цар = країна.
Останню радість любителі виконавчої гілки влади відчули від дій Уряду, щодо встановлення єдиних цін на газ.
Я не експерт у питанні газопостачання та формування ціни на нього, тому не можу бути об'єктивною. Але, я не розумію, як люди можуть казати, що «давно слід було підвищити ціни», а «оптовикам ціни будуть нижче, тому що вони закупають оптом». Але ж оптовики суб'єкти господарювання, чи ні?
«Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу» каже нам стаття 13 Конституції України.
«Підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку» запевняє нас стаття 42 Господарського кодексу України.
Тобто, народ України (як власника надр), включаючи немовлят та пенсіонерів (цих люблених слухачів політичних лідерів політичних партій) прирівняли до людей, які на власний ризик здійснюють господарську діяльність з метою отримання прибутку.
Ну що ж, немовлята самі винні, що народилися так пізно, а пенсіонери, що вчасно самі не створили підприємство, яке буде закупати газ оптом (те саме стосується і кожного громадянина України, який не отримуватиме прибутку від оптових закупок газу).
Але особисто мені здається, що для споживачів – громадян України, вартість газу повинна не перевищувати вартість його (газу) добування та транспортування. При цьому, застосування ПДВ на газ та його постачання, знову ж таки на мою суб'єктивну думку, виглядає як знущання. Тому що це саме ПДВ потім піде на виплату субсидій для оплати послуг постачання газу із ПДВ, яке піде до бюджету і буде витрачене для надання субсидій для купівлі газу із ПДВ…
А от відмова від ПДВ при постачанні та транспортуванні газу (тапов'язаних із ним послуг)на 1/6 знизило б ціну на послуги газу (і теплопостачання, яке прив'язане до газу). Тобто замість 600 грн., споживач би заплатив 500 грн., а замість 1200 грн. – 1000 грн. Але ж навіщо ходити легшими шляхами, коли є плутаніший шлях, який забезпечує бюджет коштами, а там спробуй досліди де те ПДВ поділося.
На даний момент доступна така от формула ціни газу для роздрібних споживачів:
Але, насправді, я хотіла написати не про газ, а про тих, хто вітає будь-які дії Уряду, стверджуючи, що ця криза не криза, бо скрізь повно людейі машин (мабуть було б краще, коли людей не було?). І взагалі, будь-які скиглення, щодо високих цін, це невміння тримати удар та просто все це лише заради того, аби покритикувати самі-знаєте-кого. А в країні війна, тож треба потерпіти… ну ось, ми і повернулися до інформації двохрічної давності, над якою колись сміялися.
Припускаю, потерпіти треба, як терпіли англійці після Другої світової війни та, зчепивши зуби, піднімали свою країну з руїн. Але особисто мені дуже важко уявити, як сер Уінстон Спенсер Черчилль, отримує з рук Короля Георга Шостого величезний букет троянд і виголошує відому промову: «Я не можу запропонувати вам нічого, крім крові, тяжкої праці, сліз та поту»…
